Главная О проекте Условия работы Скидки Вакансии Цены и гарантии Способы оплаты Заказать работу Контакты
рус.укр.
Pасширенный поиск
ЦЕНА:   150 грн.
ЦЕНА:   345 руб.
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
Тема работы:

Тема еміграції в повісті Геннадія Довнара «Повернення»   (ID работы: 33)

Направление: Язык/Литература
Предмет: Украинская литература
Тип работы: Дипломная работа
Число страниц: 98
Год защиты: 2017
ВУЗ: Ужгородский Национальный Университет (УжНУ)
Специальность (факультет): Філологічний
Язык: Украинский
Содержание
Зміст

Вступ
Розділ І. Специфіка художньої творчості Г. С. Довнара
1.1 Сутнісні характеристики та актуальні проблеми літературно-художнього процесу другої половини ХХ ст.
1.1.1 Літературно – художній процес у 40 – 50 рр. ХХ ст.
1.1.2 Особливості пожвавлення літературно-художнього процесу у 60 – 90 рр. ХХ ст.
1.2 Літературний доробок письменника Г. С. Довнара
Розділ ІІ. Історична дійсність, як основа художньої правди у повісті Г. Довнара «Повернення»
2.1 Еміграційні процеси в Україні між двома світовими війнами. Історичний аспект
2.2 Художнє зображення та своєрідність осмислення особливостей еміграції українців у повісті Г. Довнара «Повернення»
Розділ ІІІ. Психологічний аналіз героїв повісті Г. Довнара «Повернення»
3.1 Доля Степана Ваца
3.2 Роль в повісті фонових героїв
Висновки
Список використаної літератури
Введение
Вступ
Нині особливо актуальне глибоке вивчення національних особливостей історії українського народу, унікальних і неповторних традицій, звичаїв та обрядів, що розвивалися і вдосконалювалися з метою збереження духовних цінностей, які виробив народ впродовж багатьох віків.
Вивчення історико-етнічного минулого, етапів розвитку української нації сприятиме патріотичному вихованню молодого покоління у дусі відданості національним принципам українського народу, захисту його культурних надбань, прадавніх теренів та вітчизняних кордонів.
Витоки культури народу, його ментальність, національний дух постійно перебувають у центрі уваги істориків, науковців, політиків. Найчастіше предметом їхнього інтересу стає географічний аспект вивчення етносу, необхідний для з'ясування «історичного права етносу на територію», або антропологічний його склад — для підрахунку «етнічної» чистоти населення. Такий підхід до вивчення проблеми є поверхневим, оскільки не має вагомого наукового підґрунтя.
Несприятливі умови етнічного розвитку українців, політика денаціоналізації, яка провадилась на теренах України як у минулому, так і за радянських часів, призвели до негативних наслідків. Залишається сподіватися, що ті згубні тенденції, що їх отримала у спадок новостворена Українська держава, поступово і назавжди будуть подолані шляхом відродження самобутніх традицій, звичаїв, обрядів, мови, світоглядних знань і вірувань, народної творчості, національної символіки. Це значною мірою сприятиме вихованню національної гідності, свідомості, відданості та вірності національним ідеалам, патріотизму, гуманізму, милосердю. Важливо, щоб на прикладах літературних героїв художніх творів, театру, драматургії, образотворчого мистецтва, документального кіно сформувалися сильні, вольові особистості, носії найкращих рис українського менталітету, які мають розуміти свій моральний синівський обов'язок перед Україною. Це насамперед стосується нової генерації військовиків.
Важливо з'ясувати стан збереження і зміни в культурному генофонді краю, який зберігся впродовж тривалих війн, поневолення, лихоліть, які випали на долю українського народу.
Творчість Г. Довнара – важливе явище не лише в історії української літератури, але й культури. Кожний з творів письменника був надзвичайним явищем і викликав сильний суспільний резонанс. Однією з причин такої уваги безперечно є те, що в кожному зі своїх творів письменник займався дослідженням проблем національного життя та пошуком їх вирішення.
Творчість Г. Довнара на жаль не була предметом уваги багатьох дослідників. Серед робіт, присвячених вивченню біографії й творчої спадщини письменника, необхідно виділити роботи Малахути М., Пліско Г., Щепенко М., Діченскова М., Захарова Я., Чернявського М., яким характерна увага не тільки до біографії Драйзера, але й до художніх образів письменника. Вони є об'єктом дослідження багатьох критиків, однак не представлені у вигляді єдиної образної системи.
Останні роботи, присвячені Г. Довнару, переважно розкривають філолофсько-психологічний аспект творчості письменника. Творчість Г. Довнара набула детального вивчення у сучасному вітчизняному літературознавстві.
Незважаючи на достатню кількість досліджень творчої спадщини Г. Довнара, багато питань, пов'язані з аналізом художніх образів письменника як системи та розкриттям феномена особистості в його творчості залишилися за межами уваги критиків. Крім того, у творчості письменника можливе виділення художніх моделей особистості, а також їхніх типів, що вимагає уваги сучасних дослідників.
Актуальність теми дослідження дипломної роботи визначається необхідністю розгляду художніх образів творчості Г. Довнара як художніх моделей особистостей з позиції осмислення поняття еміграції в їх долі.
Мета роботи: дослідити специфіку розробки етнопсихологічної проблематики еміграційних процесів в повісті Г. Довнара «Повісті», представити аналіз найбільш значущих та вагомих зразків подання національних характерів українців.
Об'єкт дослідження: повість Г. Довнара «Повернення».
Предмет дослідження: специфіка етнопсихологічної проблематики та особливостей в контексті еміграційних процесів в повісті Г. Довнара «Повернення».
Методи дослідження: текстологічний аналіз, системний аналіз, порівняльно-описовий метод, теоретико-методологічне узагальнення результатів аналізу. Методологічною основою дипломного дослідження є принципи історизму та об’єктивності, системний підхід до вивчення політичних і соціально-економічних явищ у їх розвитку та взаємозв’язках, загальнонауковий аналіз, порівняльно-історичний, проблемно-тематичний та історико-хронологічний методи.
Поставлена мета припускає рішення наступних наукових завдань:
· Дослідження особливостей художньо-літературного процесу в Україні другої половини ХХ ст.;
· Характеристика життя та творчості Г. Довнара як літературного феномену;
· Визначення особливостей еміграційних процесів між двома світовими війнами ХХ ст.
· Характеристика образів повісті «Повернення» через дослідження художньої своєрідності особистостей, які увібрали в себе як загальні якості українського національного характеру з його прагненням до особистісної свободи, так й особистісні характеристики кожного конкретного героя, що обумовили їх поведінку.
· Аналіз особливостей художнього типу фонових особистостей й атмосфери в суспільстві емігрантів у XX століття.
Наукова новизна – дипломне дослідження є першим в українській та зарубіжній історіографії монографічним дослідженням еміграції з України у міжвоєнний період, виконаним головним чином на базі нових джерел, а також першою спробою критичного осмислення долі та особистісних переживань емігрантів.
Практичне значення диплому полягає насамперед у тому, що його матеріали, положення і висновки можуть використовуватися при підготовці узагальнюючих наукових праць з історії еміграції в Україні, світових міграційних рухів, а також для написання підручників, навчальних посібників, енциклопедичних статей, історичних та літературних довідників тощо.
Поставлена мета дослідження визначає структуру роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку опрацьованої літератури. У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, визначаються мета та завдання дослідження, дається короткий огляд науково-критичної літератури, присвяченої творчості Г. Довнара. У першому розділі йде мова про особливості літературно-художнього процесу на Україні у другій половині ХХ ст. У другому розділі дається характеристика еміграційних процесів в українській історії між двома світовими війнами ХХ ст. та відображення проблем еміграції у повісті Г. Довнара «Повернення», аналізуються та персонажі повісті, їх характери, вчинки, фіксуються мотиви їх поведінки, зміни світоглядних позицій, з погляду еміграційного середовища. Письменник створив вражаючу за силою впливу на читачів картину з життя емігрантів, розкривши конфлікти епохи і складні душевні переживання людей.
Всяке наукове дослідження – від творчого задуму до остаточного оформлення наукової праці – здійснюється дуже індивідуально. Сучасне науково-теоретичне мислення прагне проникнути в сутність досліджуваних явищ і процесів. Це можливо за умови цілісного підходу до об’єкта вивчення, розгляду цього об’єкта у виникненні і розвитку, тобто застосування історичного підходу до його вивчення.
Відомо, що нові наукові результати і раніше накопичені знання знаходяться в діалектичній взаємодії. Краще і прогресивне зі старого переходить у нове і дає йому силу і дієвість. Іноді позабуте старе знову відроджується на новій науковій основі і живе як би друге життя, але в іншому, більш довершеному вигляді.
Успіх наукового дослідження значною мірою залежить від уміння науковця вибрати найрезультативніші методи дослідження, оскільки саме вони дають можливість досягти поставленої мети.
При написанні даного дослідження головними були історичний метод, що використовується для дослідження складних об’єктів і там, де так чи інакше предметом дослідження стає історія об’єкта, і метод аналізу.
Головними методами аналізу літературних джерел є факторний аналіз, що дає змогу отримати набір нових факторів та подати отримані результати в узагальненому вигляді, та контент – аналіз. Останнім часом контент - аналіз розуміють як якісно-кількісний аналіз змісту сукупності текстового масиву. Контент - аналіз на доповнення до традиційних методів логіко-аналітичного аналізу застосовують переважно до текстових масивів. Суть методу полягає в находженні і виділенні в тексті певних смислових понять, одиниць аналізу, що являють інтерес для дослідника.
Опрацювання літературних джерел дає змогу ознайомитися з матеріалами за темою дослідження; класифікувати їх і створити список використаних джерел; відібрати найцінніші дослідження, основні, фундаментальні роботи; скласти загальну характеристику галузі дослідження, його значення для розвитку науки і практики та актуальність теми; виявити основне коло науковців, які досліджували тему, вивчити їх внесок в розробку проблеми; виявити найцікавіші, але недостатньо висвітлені напрями досліджень, які могли б стати метою подальших досліджень.
Заключение
Висновки
Художньо пізнати природу і суспільство – це означає показати їх позитивну або негативну роль в житті людини, викликавши тим самим намагання до їх ствердження або неприйняттю. Результат пізнання, думки та почуття, які виникли в процесі творчої діяльності, письменник виражає в специфічній формі – в художніх образах, що заключають в собі і об’єктивне й суб’єктивне начала. Образ селянина емігранта в повісті Г. Довнара «Повернення» – це конкретна і в той же час узагальнена картина людського життя, створена за допомогою реальних історичних подій української історії, яка має естетичне значення.
Художній образ селянина-емігранта стає естетично значимим тоді, бо містить людський зміст, коли він проникнутий думкою, розкриває дійсність в її відношенні до людини.
Незалежно від того, чи створював письменник свій персонаж на основі рис, властивих багатьом людям, чи виходив з конкретних прототипів, в даному випадку художній образ Степана Ваца – певне соціальне узагальнення, продукт соціального узагальнення письменника.
У художній літературі, як і у житті, характер людини може бути правильно зрозумілий тільки в зв’язку з оточуючими її умовами, середовищем. Вони формують світогляд людини, її суспільну поведінку, наявність тих чи інших моральних устоїв, і напрям думок і почуттів. Зображуючи середовище емігрантів, оточуючі умови, події, суспільство, письменник піклується про те, щоб вони, як і характери персонажів, були узагальненими та індивідуально – конкретними, типовими, щоб вони виявляли істотне, головне.
Типові обставини життя емігрантів не тільки допомагають проникнути в соціальну, національну, психологічну, загальнолюдську суть характерів, вони важливі самі по собі: без них неможливе зображення суспільних відносин, правди життя.
Письменник тільки тоді може „заразити” читача своїм хвилюванням, коли сам глибоко відчуває його, бо естетичного впливу мистецтво є мертвим. Все своє духовне багатство він передає людям переважно через переживання. Сила впливу твору багато в чому залежить від його конкретності.
Коли те чи інше явище життя справляє на митця певне враження, він придивляється до нього, виділяє найбільш істотні, ті, що найбільше вразили його уяву риси, відкидаючи все випадкове, те, що заважає яскраво виразити сутність відкритої йому дійсності і розкрити авторський задум.
Події, зображені в повісті «Повернення» - це явище життя, але перетворене в творчій свідомості письменника Г. Довнара, знову створене у відповідності з його естетичними ідеалами, звільнене від несуттєвих нашарувань - тільки конкретні події та факти, психологічні почуття емігрантів, що робить розповідь лаконічною і в той же час настільки глибокою і переконливою. Тому твір діє на людину сильніше, ніж та дійсність, яка стала предметом художнього зображення.
Повість «Повернення» – це відображення життя в художніх образах. Образність складає сутність її специфіки. Письменник пізнає суспільство міжвоєнної доби по відношенню до людини. Він сам безпосередньо приймає участь в процесі пізнання і розкриває людську сутність речей та явищ.
Цінність даного твору визначається його ідейно – художніми якостями.
Якщо художній твір не викликає емоцій, не торкає душі читачів, - значить він не досяг мети, не став справжнім мистецтвом. При цьому, звичайно, не можна не враховувати таких моментів, як близькість змісту твору, його культури, соціальних позицій. Але цього не можна сказати про повість «Повернення» Г. Довнара.
Всі важливі події повісті концентруються навколо проблеми самореалізації особистості селянина-емігранта Степана Ваца, прояву його таланту, прихильностей. Непорозуміння між людиною, що хоче проявити себе, покращити життя своєї родини, зробитися кращою, пролягає крізь всю сюжетну лінію твору. Жорстоке коло буденності і сталих звичаїв закувало людей і вони стали чужими один одному, стали незрозумілі один одному їх вчинки, думки, погляди на певні речі.
Не завжди доля того, хто виокремився з суцільного натовпу була щасливою. Довгі години, дні, місяці, роки натхненної тяжкої праці, жорстокі оклики непорозуміння в спину, самотність у діях – така доля того, хто наважився вийти за межі сталого способу життя і боротися з буденністю, гнітом, злиднями.
Твір глибоко впливає не тільки на почуття, але й на розум, збагачує його духовно, допомагає пізнати особистість і її життєве призначення, укріплює волю у боротьбу за високі людські ідеали, підвищує суспільну активність людей, робить їх морально чистими та благородними.
У процесі художнього відображення еміграції між двома світовими війнами письменник відбирає найбільш значні і характерні життєві явища, аналізує їх сутність і синтезує в образи у світлі життєвого ідеалу головного героя. Кожна людина тисячами ниток зв’язана з певним соціальним середовищем. Хоче вона того чи не хоче, усвідомлює вона те, чи не усвідомлює, але її погляди, смаки, ідеї та ідеали так чи інакше визначаються особливостями цього середовища.
Дослідження людей і людських взаємин у прямих сутичках і стиках, у вирішальних питаннях часу, в розгортанні головних суспільних конфліктів – ось характерні риси повісті «Повернення».
Літературна спадщина луганського письменника Г. Довнара посідає чільне місце серед літературних доробків письменників світу, розкриваючи неабиякі можливості духовного розвитку для кожної вільної у своїх вчинках особистості.
Литература
Список використаної літератури
1. Авторитет. Література і критика в час перебудови: Статті, есе, Інформація. К.: Наукова думка, 1989. – 236 с.
2. Верига В. До початків українознавчих студій у Канаді. // Слово і час. – 1994. - №9. - 10. - С. 60-64.
3. Випробування істиною: Збірник публіцистики. К.: Либідь, 1989. – 344 с.
4. Вівчарик М.М., Панченко П.П., Чмихова В.І. Українська нація: шлях до самовизначення. - К.: Вища шк., 2001. - 28 с.
5. Войтенко О. Літопис українського життя в Канаді. – Вінніпег, - Т.3 -1965.-303 с.
6. Войтенко О. Літопис українського життя в Канаді. – Вінніпег: Тризуб, - 1961. – 303с.
7. Гончар О. Письменницькі роздуми: Літературно-критичні статті. К.: Література, 1980. – 423 с.
8. Гранюк С. Українська еміграція в Канаді, 1896-1914 роки // Дзвін. –1993. - № 7 – 9. - С. 103 - 108.
9. Гром'як Р. Давнє і сучасне: Вибрані статті з літературознавства. Тернопіль, 1997. – 423 с.
10. Гуцуляк М.. Українець - співтворець кордонів Канади й Аляски: (Історико-географічний нарис),; Авт.пеpедм. Яр Рудницький; Передм. Я.Рудницький; Наукове т-ве ім. Шевченка. - Ванкувер; Торонто, 1967. -132 с.
11. Дзюба І. Бо то не просто мова, звуки... К.: Либідь, 1990. – 237 с.
12. Діалектика художнього пошуку: Літературний процес 60—80-х років. К.: Наукова думка, 1989. – 456 с.
13. Діченсков М. На широку дорогу/ М. Діченсков // Прапор перемоги. – 1958. – 9 груд.
14. Довнар Г. С. Повернення: Повість/ Г.С. Довнар // Прапор. – 1976. – № 1. – С. 10-56.
15. Довнар Г. Головченки. Дорога без кінця: Роман/ Г.С. Довнар. – К.: Дніпро, 1985. – 472 с.
16. Довнар Г. Повернення: Повість-бувальщина/ Г.С. Довнар. – К.: Рад.письменник, 1976. – 171 с.
17. Довнар Г. Повернення: Повість / Г. Довнар // Прапор. – 1976. - № 1. – С. 10 - 56
18. Драч І. Духовний меч: Літ.-критичні статті та есе. К., 1983. – 563 с.
19. Енциклопедія Української діаспори. – Київ – Нью-Йорк – Чикаго – Мельбурн, 1995. – Т.4 (Австралія – Азія – Африка). – С.9-10
20. Євтух В., Ковальчук О. Українці в Канаді / Центр пам’ятознавства АН України і Українського товариства пам’яток історії і культури. – К: ”Будівельник”, - 1993. – 143 с.
21. Загребельний П. Неложними устами: Статті, есе, портрети. К., 1981. – 477 с.
22. Зарубіжні Українці /С.Ю.Лазебник, Л.О.Лещенко, Ю.І.Макар та ін. – К.: Вид-во “Україна”, 1991. – С.30-31.
23. Заставний Ф.Д. Українська діаспора (розселення українців у зарубіжних країнах).-Львів:Світ,1991.-120с.
24. Захаров Я. Геннадию Довнару – 70/ Я. Захаров // Наша газета. – 1995. – 8 июл. – С. 7.
25. Іван Головацький. Віхи української історії. Львів, 2006. – С.46-47.
26. Ігнатов В., Школьняк В. У пошуках щастя. (До 100-річчя перших українських поселень у Канаді) // Політика і час. – 1991. - №3. - С. 83-88.
27. Історія української літератури: У 2-х т. К., 1988, Т. 2. – 456 с.
28. Історія української літератури: У 8-ми т. (1946— 1977). К., 1971. Т. 8. – 436 с.
29. Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі Опору 1960—1980-х років. К. Либідь, 1995. – 425 с.
30. Кравченко Б. 100 років українській еміграції в Канаду /Всесвіт. - 1991 №11. – С. 45 - 46
31. Кравчук П. І. Українці в Канаді: Статті, нариси, памфлети; Вступ. слово І. Драча. - К.: Дніпро, 1981. -232 с.
32. Кравчук П. Українці в Канаді // Прапор. – 1989. -№7.-С.145-156.
33. Кривонос І. Місце національного характеру серед інших етнопсихологічних понять // Педагогіка і психологія. – 2005. – С. 105 - 116
34. Література і сучасність: Літ.-критич. ст. Вип. 1—20. К., 1968—1987. – 423 с.
35. Малахута М. Доля Степана Ваща / М. Малахута// Молодогвардієць. – 1976. – 11 груд.
36. Малахута М. Геннадію Довнару – 50/ М. Малахута // Літ. Україна. – 1975. – 8 лип.
37. Малиновська О. Україна і світ: Характер і напрямки еміграцій // Відродження. – 1999. - № 3. - C. 13-17.
38. Марунчак М. Г. Історія українців Канади: В 2 т. -2-е вид. -Вінніпег : Накладом Укр. Вільної Акад. Наук в Канаді. - 1991. - Т.1. -1991. -464 с.
39. Марунчак М. Г. Історія українців Канади: В 2 т. -2-е вид. -Вінніпег : Накладом Укр. Вільної Акад. Наук в Канаді. - 1991. - Т.2. -1991. -512 с.
40. Мовчан П. Ключ розуміння: Есе, літ.-критич. статті. К., 1990.
41. Низовий І. Літа трудові та врожайні / І. Низовий// Молодогвардієць. – 1985. – 9 липня. – С.7 - 8
42. Олійник Б. Криниці моралі та духовна посуха: Статті, виступи, публіцистичні роздуми, Інтерв'ю. К., 1990. – 256 с.
43. Павличко Д. Над глибинами. Літ.-критичні статті і виступи. К., 1983.
44. Письменники Радянської України. 1917-1987: Бібліогр. довідник. – К.: Рад.письменник, 1988. – С. 193.
45. Пліско Г. Воскресіння/Г. Пліско // Прапор перемоги. – 1967. – 15 березня. – С.11 - 21
46. Прибиткова І.М. Основи демографії: Посібник для студ. ВНЗ. – К.: АртЕК, 1997. – C. 231-235.
47. Про іміграцію: Закон України, 7 червня 2001р. // Офіц. вісник України. – 2001. - № 27. – C.1-8.
48. Проблеми. Жанри. Майстерність: Літ.-критич. статті. Вип. 1—8. К., 1976—1983. – 358 с.
49. Романюк М. Міграції населення України // Економіка України. – 1999. - № 9. – C. 38-44.
50. Сивокінь Г. Від аналізу до прогнозу: Літ.-художній пошук і позиція критика. К., 1990. – 423 с.
51. Стасюк М., Крюковський. Вплив міграційних процесів на основні демографічні показники в Україні // Україна: аспекти праці. – 2004. - № 5. – C. 40-45.
52. Субтельний О. Україна: історія /Пер. з англ. Ю.І.Шевчука.- 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, 1993. – 720 с.
53. Тесля І., Юзик П. Українці в Канаді – їх розвиток і досягнення. – Мюнхен, 1968. – 231 с.
54. Тоба М. Психологічні особливості міжкультурної адаптації особистості до нового етнічного середовища // Соціальна психологія. – 2003. - № 1. – С. 134 - 139
55. Українська еміграція: історія і сучасність.- Л. 1992- 384 с.
56. Українська література XX сторіччя: Навч. посібник. К., 1993.
57. Українська література в загальнослов'янському і світовому літературному контексті: У 5-ти т. К., 1987—1994.
58. Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст. Кн. 2, 3. К., 1994; Кн. 4. К., 1995. – 168 с.
59. Українські канадці в історичних зв'язках із землею батьків : До 100-річчя прибуття перших укр. поселенців до Канади: Збірник -К.: Дніпро, 1990. - 230 с.
60. Українці в американському та канадському суспільствах: Соціологічний збірник: Вид-во М.П.Коць, 1976. - 360 с.
61. Художнє розмаїття сучасної радянської літератури (Процеси жанрово-стильової еволюції української літератури). К., 1982. – 423 с.
62. Чернявський М. Геннадію Довнар – 60 років / М. Чернявський// Літ. Україна. – 1985. – 11 липня. – С. 12 - 13
63. Щепенко М. Герої твору — наші земляки/ М. Щепенко // Прапор перемоги. – 1960. – 2 жовтня. – С. 9 - 10
64. Ювілей письменника // Молодогвардієць. – 1975. – 13 липня. – С. 42 – 43
65. Якубовські М. У дзеркалі слова: Есе про сучасну українську літературу. – Львів: Каменяр, 2005. – 751 с.
Другие работы этого направления
Відкриття В.Шевчуком української барокової поезії
Концепція світ як хаос у романі Л. Денисенко «Сарабанда банди Сари»
Tарас Шевченко — реформатор української літературної мови
Українське шістдесятництво
Іван Котляревський
Жестова поведінка персонажів в романі Панаса Мирного "Хіба ревуть воли як ясла повні?"
Острозьке літературне коло письменників. Проза
Іван Котляревський
Драма І. Карпенка-Карого «Безталанна»: аналіз літературного твору
Провідні мотиви у творчості Д.Загула
Присудок у науковій праці Франка "Із секретів поетичної творчості"
"Собор" О. Гончара. Актуальність залишається?
Підручники з літератури у 50-80-х рр. XX ст. і реформування їх у сучасних умовах
Селянська тема у повісті Івана Нечуй-Левицького «Кайдашева сім'я»
Т. Шевченко. Життя і творчість Івана Дзюби образ поета
Розвиток української культури в другій половині ХХ ст.
Язичництво Давньої Русі
ФОЛЬКЛОРНО-МІФОЛОГІЧНЕ МИСЛЕННЯ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Персонажі байок Григорія Сковороди
Герменевтика індивіда у збірках «Круговерть» (1965), «Зимові дерева» (1970), «Веселий цвинтар» (1971), «Час творчості / Dichtenszeit» (1972), «Палімпсести» (1971-77) (опублікована 1986) Василя Стуса»
Особливості поетики Василя Стуса
Літературна дискусія 1925-1928 рр.
Писанки
Ад'єктивація дієприкметників у сучасній українській літературній мові
Аналіз літературно-художнього твору Бальзак О. Батько Горіо
Лексичні організації поетичного мовлення Б. Кравціва
Нижньоновгородська творчість Тараса Шевченка
Новели В. Підмогильного жанрово-стильова своєрідність
Розвиток літератури, освіти та науки у 20-30-х роках ХХ ст.
Іван Франко в літературно-критичній та публіцистичній рецепсії Симона Петлюри
Тарас Шевченко і “народна пісня”
Складне речення (безсполучникове) в українській мові (на основі сучасних авторів)
Проблема та поетика дитячих оповідань Івана Франка
Поетика символізму в драматургії М. Метерлінка
Реалізація лексико-семантичного поля назв емоційних станів людини в творах Квітки-Основяненка
Розвиток української літератури і мистецтва у 50-60-х роках ХХ ст.
Поема «Мойсей» Івана Франка в контексті європейської поезії
Літературний твір як структурний елемент художньо-філософської концепції світу
Перші рукописні книги на українських землях та їх значення
Літературно-критичні статті Євгена Маланюка
Український фольклор у творчій спадщині Гоголя
Мовне наповнення сакрального в творчому доробку Валерія Шевчука
Поможем вам подобрать и купить диплом училища недорого с доставкой.
В интеренете нашел важный интернет-сайт , он рассказывает про j7 2017 top-obzor.com/
https://top-obzor.com