Главная О проекте Условия работы Скидки Вакансии Цены и гарантии Способы оплаты Заказать работу Контакты
рус.укр.
Pасширенный поиск
ЦЕНА:   50 грн.
ЦЕНА:   120 руб.
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
Тема работы:

Літературна дискусія 1925-1928 рр.   (ID работы: 650)

Направление: Язык/Литература
Предмет: Украинская литература
Тип работы: Курсовая работа
Число страниц: 45
Год защиты: 2008
Язык: Украинский
Содержание
Зміст
Вступ
Глава 1. Причини виникнення літературної дискусії 1925-1928 р.
Глава 2. Проблематика літературної дискусії
2.1. Позиція М.Хвильового
2.2. Позиція М. Зерова
2.3. Позиція С. Пилипенка
2.4. Підсумки літературної дискусії
Глава 3. Шляхи подальшого розвитку Української літератури
Висновок
Література
Введение
Вступ
Актуальність теми дослідження. Література, як і мистецтво в цілому, є складовою частиною культури, в якій відображаються всі суспільно-політичні й духовні процеси, що притаманні суспільству на тому чи іншому етапі існування. Кожна історична епоха породжує своє мистецтво, з своїми видами, формами й стилями, які вбирають у себе всю складність періоду. Також література є наслідком політичної діяльності держави та прилеглих країн, тому не можна говорити про літературу як про окрему існуючу одиницю. Література прямолінійно відтворює процеси, які відбуваються насамперед у мові, а це значить, що мовні злети та падіння вона відображає на собі.
Дана робота відображає основні напрями підкорення владою літературного життя України в 1920-х роках. Містить аналіз українізації та проблем національно-культурного розвитку держави, вплив на літературу із різних політичних напрямків у державі, тобто аналіз існуючих політичних організацій та внесок відомих українських письменників М. Хвильового, М. Зерова, С Пилипенка, зокрема, та інших в літературне життя України.
По-перше, порівняльний аналіз суспільно-політичних процесів та культурного життя України в зазначений період дає можливість повніше реконструювати процес встановлення тоталітарного режиму в Україні в 1920-х роках. По-друге, вивчення літературного життя в добу сталінізму, як складової частини тоталітарної культури, дає можливість детальніше пізнати це явище, яке в українській історичній науці не досліджувалося. По-третє, комплексне вивчення літературного життя в контексті суспільно-політичного процесу, їх взаємовпливи, відносини та суперечності відкриває широкі можливості перед історичною наукою для більш повного та об`єктивного пізнання.
Об`єктом дослідження є літературні організації в Україні 1925 -1928 рр., їх діяльність, устрій, культурні та ідеологічні засади, а також їхнє місце й роль у суспільно-політичному житті країни та подальший розвиток літератури в Україні.
Предметом дослідження є конкретні заходи партійного й радянського керівництва по підпорядкуванню своєму впливові всіх сторін життя літературних організацій України в 1925-1928 рр., методи і засоби їх реалізації та реакція на них українських видатних письменників.
Мета дослідження полягає в комплексному аналізі, на основі узагальнення і критичного осмислення всіх доступних джерел та наукових публікацій, літературного життя в Україні в суспільно-політичному контексті.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити основні завдання:
- розкрити основні протиріччя у суспільно-політичному житті України першої половини 1920-х років;
- дослідити процес встановлення більшовицького контролю над літературним життям в цей період;
- всебічно висвітлити діяльність літературних організацій у першій половині 1920-х років;
- здійснити систематичний і детальний аналіз боротьби суспільно-політичних ідей у ході літературної дискусії 1925-1928 рр.;
- реконструювати процес перетворення літературної дискусії на політичну кампанію;
- дослідити силові методи органів влади на завершальному етапі літературної боротьби;
- визначити основні етапи підпорядкування владою структури й діяльності літературних об`єднань на початку 1930-х років та далі

В курсовій роботі аналізуються дискусії, присвячені політиці українізації та проблемам національно-культурного розвитку. Серед цих дискусій, що продовжувались протягом першої і другої третин 20-х років й наклали свій відбиток на культуротворчий процес тієї доби, найгострішою була дискусія навколо так званої “теорії боротьби двох культур”. У ній брало участь багато провідних партійних діячів. Багаточисленними були також дискусії стосовно змісту і методів здійснення “українізації”, ролі інтелігенції в культурному будівництві. До важливих політичних суперечок, що мали значний вплив на подальший національно-культурний розвиток, слід віднести і правописну дискусію, яка була оголошена Державною комісією для розробки правил правопису. Вона розпочалась у серпні 1926 р. після опублікування проекту нового українського правопису.
Згадується й загальна літературна дискусія 1925-1928 рр., під час якої було порушено ряд проблем культурного розвитку УСРР, зокрема таких, як “українізація”, шляхи розвитку національної культури та роль інтелігенції у цьому процесі, зв’язки української культури з російською та культурами інших народів. Однією з центральних фігур зазначеної дискусії був український письменник М. Хвильовий.
Аналогічні дискусії мали місце і в інших сферах культури, зокрема в мистецтві.
Дискусії були відображенням тодішнього суспільно-політичного і культурного життя. Їх наявність свідчить про те, що радянській Україні у 20-і роки були притаманні окремі ознаки демократії. Однак згортання “українізації” і посилення тоталітарного режиму припинили ці процеси.
Заключение
Висновок
В роботі проаналізовано теоретичні підвалини українізаційного курсу, висвітлено основний зміст та напрями впливу політики на культурне та літературне життя в Україні, розглянуто основні дискусії щодо змісту політики українізації, які мали місце в 1920-і роки.
Основна увага приділена аналізу проблеми діяльності інтелігенції та її вплив на літературне життя літератури та письменників того часу. В роботі висвітлено проблему дерусифікації складу інтелігенції, проаналізовано форми і методи “українізації” інтелігентського середовища, розглянуто опір “українізації”, який чинила частина російськомовної інтелігенції.
Поштовхом до літературної дискусії стала криза в середовищі українських літераторів. Ідейне підгрунтя полягало в спробах молодих літераторів переосмислити наслідки впливу російської народницької літератури на українську. Крім того, літературна дискусія засвідчила живий відгук серед українських письменників на ті зміни, що відбувалися в культурному просторі Європи.
Особливістю суспільно-політичного життя України першої половини 1920-х років було співіснування двох протилежних напрямів. Перший - це початок утвердження тоталітарної моделі суспільства, другий - це відголоски національно-культурного відродження. Ці дві тенденції постійно вступали в протиріччя й яскраво проявлялися в суспільно-політичному житті.
У першій половині 1920-х років відбувався процес встановлення ідеологічного та адміністративного контролю органів влади над літературним життям. Цей процес розвивався у двох напрямах - конструктивному та репресивному. Конструктивний проявлявся в утвердженні політизованої літератури, яка б виконувала пропагандистсько-агітаційні функції. Головним організатором цієї політики виступав ЦК КП(б)У, діючи через підзвітні йому органи - відділ агітації і пропаганди (Агітпроп), відділ преси, Головне управління політичної освіти (Головполітосвіта). Репресивний напрям полягав у створенні широкої мережі цензурних органів, що повинні були обмежувати творчість літераторів. Головним цензурним органом в Україні стало Центральне управління у справах друку, що існувало при НКО, але підпорядковувалося ЦК КП(б)У.
Діяльність літературних об`єднань характеризувалася невизначеністю та мінливістю, що було викликано творчими пошуками в середовищі українських літераторів. Особливістю цього процесу було співіснування нових для української літератури напрямів з традиційними національними формами. В цей період в Україні існували різноманітні літературні течії та напрями (імаженізм, акмеїзм, футуризм, символізм), що свідчить про органічний зв`язок української культури з культурою Європи. Таким чином, поєднання нових європейських тенденцій зі зростаючим національним мистецтвом спричинило появу нових явищ в українській літературі.
Ідейне підгрунтя літературної дискусії було тісно пов`язане з національним відродженням, виходом української культури на європейський простір та усвідомленням її ролі в загально-цивілізаційному контексті. Національно-культурне піднесення початку 1920-х років, що було логічним продовженням українського відродження 1917-1920 рр., вступало в конфлікт з уніфікаторськими намаганнями режиму. Цей конфлікт став головною причиною літературної дискусії.
Основні положення дискусії були діаметрально протилежними русифікаторській політиці Москви, що й викликало згортання українізації та посилення ідеологічного наступу більшовиків у літературі. Протягом 1925 р. головними учасниками дискусії були літератори, однак після листа Й.Сталіна Л.Кагановичу (в квітні 1926 р.) ситуація змінилася. Опонентами М.Хвильового стають високопоставлені партійні працівники. Партійні органи через контрольовані ними засоби масової інформації почали активно втручатися в літературну дискусію, перетворюючи її на політичну.
Дискусії, присвячені змісту політики українізації, відіграли вагому роль у реалізації самої українізаційної програми. В процесі ідейної боротьби кристалізувалися форми і методи, важливі для розвитку української культури та розширення сфери вживання української мови, і відкидались непотрібні, малоефективні. Дискусії розкривали не лише необхідність здійснення політики українізації, а й доводили більшовицькому керівництву, що цю політику підтримує частина українських комуністів та переважна більшість українського суспільства. В час розбудови радянської держави дискусії стали своєрідним “маяком”, який вказував владі, що “українізація” зайшла “занадто далеко”, перетворившись з тимчасово необхідного засобу в могутнє джерело українського національно-культурного відродження.
Литература
Література
1. Журнал "Більшовик України", початок 1928 р.
2. Журнал "Сільський Господар" за серпень 1922р. цитати Миколи Стасюка.
3. Й. Cталін. Питання ленінізму, 1939 р., вид. 10.
4. Проф. Р. Паклен. Біла Книга.
5. Сочинения В. Ленина, т. XVII.
6. Проф. Р. Паклен. Біла Книга, 1948 р.
7. Й. В. Cталін. Промова на передвиборних зборах. Київ, 1946 р.
8. "Мовознавство", 1947 р., Київ, т. IV-V.
9. «Культура і побут» 1925р., 20 квітня.
10. Журнал «Життя й революція» 1926, жовтень.
11. М.Наєнко. Наука і коньюнктура. - К.,1993
12. Вікіпедія – вільна енциклопедія.
13. «Червоний шлях», 1923, книга 1
14. «Плужанин», 1927, № 7
15. ГИУ, 1924
16. Більшовицька влада і літературний рух в Україні 1920-1923рр. //Міжнародна наукова конференція “350-річчя Української держави Богдана Хмельницького”. - К., 1998.
17. Формування позитивного образу партії більшовиків в українській пресі 1920-1921 рр.//Нова політика. - 1998. - №3.
18. Ставлення режиму до літературної дискусії 1925-1926рр. //Пам`ять століть. - 1999. - №1.
19. Урбаністичні процеси в українській літературі 20-х років //Збірник наукових праць. Етнічна історія народів Європи. - К., 1999.
20. Архівні матеріали як джерело до вивчення літературного життя України в 20-х рр. ХХст.//Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Історія. - Вип.41. - К.,1999.
21. Відображення суспільних процесів у творчості Миколи Хвильового //Третя міжнародна науково-методична студентська історична конференція. - К., 1996.
22. Проблема визначення мистецтва та його функцій в українському літературному середовищі 20-х років //Друга всеукраїнська науково-практична конференція молодих науковців: Національні та етносоціальні процеси в Україні. Матеріали. - Чернівці, 1997. - С.134-137.
23. Ідеологічний наступ владних структур на творчість українських літераторів у 1921-1922 рр. //Наукові записки з української історії.- Вип.У. - Київ-Переяслав-Хмельницький-Чернівці, 1998. - С.51-52.
Другие работы этого направления
Герменевтика індивіда у збірках «Круговерть» (1965), «Зимові дерева» (1970), «Веселий цвинтар» (1971), «Час творчості / Dichtenszeit» (1972), «Палімпсести» (1971-77) (опублікована 1986) Василя Стуса»
"Собор" О. Гончара. Актуальність залишається?
Відкриття В.Шевчуком української барокової поезії
Поетика символізму в драматургії М. Метерлінка
Т. Шевченко. Життя і творчість Івана Дзюби образ поета
Український фольклор у творчій спадщині Гоголя
ФОЛЬКЛОРНО-МІФОЛОГІЧНЕ МИСЛЕННЯ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Тарас Шевченко і “народна пісня”
Ад'єктивація дієприкметників у сучасній українській літературній мові
Розвиток літератури, освіти та науки у 20-30-х роках ХХ ст.
Поема «Мойсей» Івана Франка в контексті європейської поезії
Драма І. Карпенка-Карого «Безталанна»: аналіз літературного твору
Писанки
Перші рукописні книги на українських землях та їх значення
Присудок у науковій праці Франка "Із секретів поетичної творчості"
Нижньоновгородська творчість Тараса Шевченка
Іван Котляревський
Персонажі байок Григорія Сковороди
Лексичні організації поетичного мовлення Б. Кравціва
Складне речення (безсполучникове) в українській мові (на основі сучасних авторів)
Новели В. Підмогильного жанрово-стильова своєрідність
Українське шістдесятництво
Тема еміграції в повісті Геннадія Довнара «Повернення»
Селянська тема у повісті Івана Нечуй-Левицького «Кайдашева сім'я»
Tарас Шевченко — реформатор української літературної мови
Розвиток української літератури і мистецтва у 50-60-х роках ХХ ст.
Реалізація лексико-семантичного поля назв емоційних станів людини в творах Квітки-Основяненка
Язичництво Давньої Русі
Провідні мотиви у творчості Д.Загула
Аналіз літературно-художнього твору Бальзак О. Батько Горіо
Острозьке літературне коло письменників. Проза
Підручники з літератури у 50-80-х рр. XX ст. і реформування їх у сучасних умовах
Проблема та поетика дитячих оповідань Івана Франка
Особливості поетики Василя Стуса
Розвиток української культури в другій половині ХХ ст.
Іван Франко в літературно-критичній та публіцистичній рецепсії Симона Петлюри
Літературний твір як структурний елемент художньо-філософської концепції світу
Мовне наповнення сакрального в творчому доробку Валерія Шевчука
Літературно-критичні статті Євгена Маланюка
Жестова поведінка персонажів в романі Панаса Мирного "Хіба ревуть воли як ясла повні?"
Концепція світ як хаос у романі Л. Денисенко «Сарабанда банди Сари»
Іван Котляревський
купить диплом маркетолог

заказать чехол для телефона из китая

top-obzor.com/obzor-moto-g4-drugoj-g/