Главная О проекте Условия работы Скидки Вакансии Цены и гарантии Способы оплаты Заказать работу Контакты
рус.укр.
Pасширенный поиск
ЦЕНА:   30 грн.
ЦЕНА:   72 руб.
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
Тема работы:

Зборівський і Білоцерківський договори Б.Хмельницького   (ID работы: 656)

Направление: Гуманитарные предметы
Предмет: История Украины
Тип работы: Курсовая работа
Число страниц: 31
Год защиты: 2008
Язык: Украинский
Содержание
Зміст
Вступ
1. Загальні відомості про Зборівський договір
2. Трактат Білоцерківської угоди Богдана Хмельницького
3. Наслідки мирних угод в історії України
Висновок
Список використаної літератури
Введение
Вступ
Останнім часом на сторінках наукових і науково-популярних видань з'явилося чимало цікавих публікацій, присвячених постаті Б. Хмельницького. Варто згадати твори І. Крип'якевича, Ю. Мицика, Ф. Сисіна, В. Смолія, В. Степанкова та ін. Значне місце у цих працях відводиться Зборівському договору та його суперечливим наслідкам.
Повстання Хмельницького — це надзвичайне явище, яке не має аналогів в усій тогочасній Європі, хіба що в якихось аспектах повстання в Голландії проти Іспанії (1568—1648).
Як відомо, в тогочасній Європі існувала така ієрархічна структура суспільства: зверху знаходилася шляхта, а внизу — закріпачене селянство. В 1648 р. козаки пробують змінити цю структуру, щонайменше теоретично, впроваджуючи принцип рівності “без хлопа і без пана”. Тому й не дивно, що козацьке повстання стає предметом заінтересування в Західній Європі, бо події, що відбуваються в будь-якій країні, розвиваються не ізольовано, а знаходять позитивне чи негативне сприйняття за її кордонами.
Метою цієї курсової роботи є спроба з'ясувати за допомогою тогочасних джерел, як у Західній Європі оцінювали повстання Хмельницького та Зборівський і Білоцерківський договора і наскільки ці оцінки відповідали фактам та історичній правді.
Зборівський договір – мирний договір, укладений між гетьманом України Б. Хмельницьким і польським королем Янолі II Казимиром 8(18).8.1649 у місті Зборові (тепер Тернопільська область) після перемоги української армії у Зборівській битві 1649. Договір був підписаний під тиском кримського хана Іслам-Гірея який, намагаючись не допустити державного посилення України, підтримав польське домагання на укладення перемир'я. За умовами цього договору українська держава - Гетьманщина - визнавалась польським урядом у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств. Волинь та Поділля залишились під владою польського короля. У Гетьманщині влада належала гетьману (звідси і назва держави), резиденція якого знаходилась у Чигирині. Коронне польське військо на цю територію доступу не мало. Водночас на території козацької держави зберігалась польська адміністрація, хоча всі відповідальні пости король мав право призначити тільки православних шляхтичів. За 3. м. д. зберігались Волькості Війська Запорізького, число реєстрових козаків встановлювалося у 40 тис. чол. (насправді їх було но більше) і проголошувалась амністія всім учасникам Національно-визвольної війни. Католицька і православна шляхта зрівнювалася у правах, а православний київ митрополит мав увійти до польського сенату. Питання ітро унію передавалось на розгляд сейму. Незважаючи на ряд не вигідних для України умов (обмеження критерії, повернення польського адміністрування, заведення реєстру), у цілому договір дав можливість Б. Хмельницькому зміцнити становище української держави.
Білоцерківський мирний договір - договір, укладений між гетьманом України Б. Хмельницьким та польським урядом 18(28).9.1651 в м. Біла Церква. Умови цього договору стали наслідком поразки української армії у Берестецькій битві 1651. За цим договором. кількість реєстрового війська зменшувалася з 40 тис. до 20 тис. чоловік. Козацька територія визнавалось лише Київ, воєводство. У Брацлавське і Чернігівське воєводства поверталась польська адміністрація, а магнатам і шляхті повертались їхні маєтки. Гетьман зобов'язувався розірвати союз із Кримським ханством і позбавлявся права дипломатичних зносин з іноземними державами. Б. Хмельницький залишався гетьманом, але після його смерті король дістав право призначати і звільняти гетьманів. Білоцерківський договір дав можливість українському народові зібрати сили для відновлення боротьби проти Польщі. У травні 1652 умови договору були анульовані Б. Хмельницьким.
Заключение
Висновок
Отже, після опрацювання даної теми, можна зробити таки й висновок.
Повстання Хмельницького — це надзвичайне явище, яке не має аналогів в усій тогочасній Європі, хіба що в якихось аспектах повстання в Голландії проти Іспанії (1568—1648).
Спонтанне всенародне повстання українського народу проти Польщі відбилося голосним ехом у сусідній Німеччині. Хоч Німеччина в той час була заклопотана кінцевою фазою 30-літньої війни і підписанням мирного договору в Мюнстері й Оснабрюці (жовтень 1648), повстання православної України в союзі з “невірними” татарами проти католицького короля було неабиякою сенсацією і звернуло на себе велику увагу не тільки німецької, але всієї західноєвропейської преси. Адже магометанський світ був тоді найгрізнішим ворогом для християнства. Значний вплив на західноєвропейське населення мав і господарсько-економічний чинник. У 1648 р. експорт збіжжя і деревини з Польщі до Західної Європи зменшився вдвічі.
Відомості про Україну та повстання Хмельницького надходили з Києва через Львів, Варшаву, Кенігсберг до Гамбурга та Лейпціга.
Досить детально про повстання Хмельницького інформував уже згаданий франкфуртський журнал “Театрум Европеум”, в якому подано описи деяких битв, план битви під Лоевом, а також видруковано портрет полковника М. Кричевського та відому гравюру Богдана Хмельницького роботи Гондіюса з Гданська.
М. Грушевський пише у своїй “Історії України—Руси”, що в Україні поширювалися поголоски про вимушеність польського короля укласти з гетьманом вигідний для України договір, навіть про його намір перейти у православну віру, щоби стати українським королем.
У вимогах Б. Хмельницького від 17 серпня 1649 р. до Яна Казн-мира та наведених статтях Зборівського договору чітко говориться “щодо наших давніх прав і вольностей, наданих нам св. пам'яті покійними польськими королями, як раніше було, так і тепер... всі вольності повинні бути збережені”. Це недвозначно вказує на те, що Хмельницький у той час ще не думав про возз'єднання України з Росією, вихід із складу Речі Посполитої.
Повстання Хмельницького привернуло увагу широкого загалу в Західній Європі. Тогочасна європейська преса присвячувала немало матеріалів подіям в Україні. Одначе західноєвропейська преса не подає нових подробиць ані нового матеріалу для ліпшої інтерпретації Зборівського договору. Хоча тодішню пресу не можна вважати за першоджерело, однак вона доволі докладно інформувала про ці події. Незважаючи на те, що її видавці намагалися бути нейтральними, аналіз публікацій переконує нас у тому, що їхні симпатії були на стороні Польщі. Правда, ь матеріалах деяких німецьких журналів відчутні симпатії і до Хмельницького та козаків. Англійська ж преса намагалася бути нейтральною і об'єктивною. Таку позицію англійської преси можна пояснити тим, що в той час у Англії було вороже ставлення до римсько-католицької церкви.
Попри позитивні моменти Зборівського договору як для українців, так і поляків, він повною мірою нікого не задовольняв. Як слушно зауважував Орест Субтельний, “поляки думали, що вони дали козакам забагато, а козаки були переконані, що дістали замало”. Однак обставини складалися так, що Хмельницький, принаймні прилюдно, вдавав, що війна закінчилася його перемогою і задовольнила домагання козаків. Права і привілеї, які козаки одержали за Зборівським договором, не забезпечили незалежності держави, але створили передумови для її народження.
28 вересня 1651 р. заключено трактат, відомий в історії під назвою Білоцерківського. Він являв собою погіршене видання Зборівської умови: число реєстрових козаків зменшувалося до 20 000. Козацькою територією визнавалося тільки одне Київське воєводство, а Брацлавське й Чернігівське верталися знову під королівську адміністрацію й мали бути евакуйовані козаками. Гетьман зобов'язувався розірвати свою спілку з татарами і взагалі не вести закордонних зносин. Підтверджувалися права православної віри й проголошувалася знову амністія всім учасникам повстання.
Білоцерківська умова мала ще більш умовний характер і була ще менше тривка, як Зборівська. Але обидві сторони були такі виснажені, що потребували якогось компромісу, якоїсь хоча б тимчасової передишки.
Зборівський мир висвітлив ті внутрішні й зовнішні проблеми, на які зважати Хмельницький. Те, що інтереси селянства фактично проігнорували у Зборові, не було випадковим недоглядом. Хоч Хмельницький і більшість його полковників, а також багато реєстрових козаків хотіли покращити долю селянства, вони не мали намірів цілковитого знищення кріпацтва. Для козацької верхівки, включаючи Хмельницького, це б означало підрив тієї соціально-економічної системи, в якій вони посідали помітне місце. Відтак уже в Зборові виник конфлікт між козацькою старшинською верхівкою та черню. З часом він розвинеться у фатальну ваду козацького устрою, що формувався на Україні.
Підписаний 28 вересня 1651 р. Білоцерківський мир був для козаків зовсім не таким вигідним, як Зборівський. Козацький реєстр скорочувався до 20 тис., влада гетьмана обмежувалася Київським воєводством, і йому заборонялося вступати у зовнішні зносини, особливо з татарами. Цього разу, коли серед козаків панувало безладдя, а Хмельницький не був готовий до опору, умови миру, здавалося, будуть дотримані. Спираючись на збройну силу, польська шляхта почала повертатися на Україну. За винятком відносно невеликої кількості включених до реєстру, більшість селян і козаків постали перед загрозою закріпачення. Щоб уникнути неминучої долі, тисячі втікали на порубіжну з Московією територію, де їх прихильно приймали, дозволяли встановлювати козацький устрій, що поклало початок так званій Слобідській Україні, розташованій на землях сучасної Харківщини.
У сучасної людини, для якої національний суверенітет є чимось цілком природнім (хоч це поняття дістало поширення лише після Французької революції 1789 р.), виникає питання, чому Хмельницький не проголосив Україну незалежною. Під час повстання й справді пішов поголос, що він хоче відновити “давньоруське князівство” чи навіть планує утворити окреме “козацьке князівство”. Можливо, ці ідеї й розглядалися, але здійснити їх за тих обставин було б неможливо. Як показали безперервні війни, козаки хоч і завдали полякам тяжких поразок, однак не могли постійно протистояти неодноразовим намаганням шляхти відвоювати Україну. Для забезпечення тривалої перемоги над поляками Хмельницький потребував надійної підтримки великої чужоземної держави. Звичайною платою за таку допомогу була згода на те, щоб визнати зверхність правителя, який її надавав. Головним поштовхом до повстання виступало прагнення народних мас позбутися соціально-економічних лих, і для багатьох українців те, як ці проблеми вирішити — при своїй владі чи чужій, — було справою другорядною. Нарешті, у Східній Європі суверенітет тоді ототожнювався не з народом, а з особою законного (тобто загальновизнаного) монарха. З огляду на те, що за всієї своєї популярності та влади Хмельницький не мав такого визнання, він вимушений був знайти для України зверхмика, який його мав. Тут не стояло питання про самоврядування України, бо українці вже здобули його, їхньою метою було знайти монарха, що міг би забезпечити новосформованому й автономному суспільству законність і захист.
Литература
Cписок використаної літератури
1. Брайчевський М. Конспект історії України, - К.: „Знання”, 1993. – 208с.
2. Велика історія України: У 2-х томах / Передм. д-ра І.П. Крип’якевича; Зладив М. Голубець. – К.: Глобус, 1993. – 400с.
3. Галицько-Волинський літопис. – Львів: Червона калина, 1994. – 256с.
4. Галицько-Волинська держава – передумови виникнення, історія, культура, традиції / АН України. – Львів, 1993. – 136с.
5. Єфименко О.Я. Історія України та її народу: Пер. З рос. – К.:Мистецтво, 1992. – 256.
6. Крип’якевич І. Галицько-Волинське князівство. – 2-ге вид. – Львів, 1999. – 220с.
7. Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь. – К.: Альтернативи, 1998. – 336с.
8. Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2-х томах. К.:Либідь, 1992. – 608с.
Другие работы этого направления
Україна в планах третього рейху
Шкільництво Львова у міжвоєнний період
Контрольна історія України періоду індустріалізації і колективізації
Стан шкільної та вищої освіти на території Райхскомісаріату “Україна” (1941 – 1944 рр.)
Міжнародні договори Київської Русі
Органи міського самоврядування на українських землях, які перебували у складі Російської держави у другій половині 19 ст.-на початку 20 століття
Політичний устрій Київскої Русі
Упадок і ліквідація гетьманщини
Політичні процеси над діячами української культури
Київська Русь
Право Київської Русі
Розпад СРСР
Україна і проблеми ядерного роззброєння
Джерела та основні риси права в Українських землях у складі Речі Посполитої 1569-1793 років
Козацько-селянські повстання
Джерела та основні риси права в Українських землях у складі Речі Посполитої 1569-1793 років
Контрольна з історії України
Моє місто Острог
Козацтво. Столипін. Русифікація України
Національний визвольний рух на Західноукраїнських землях
В.С.Завойко життєвий і військовий шлях адмірала
Вячеслав Чорновіл
Духовна культура українського народу ІІ пол. 17-Іпол.18 ст
Б.Хмельницький-організатор українського війська і видатний полководець національно-визвольної війни
Боротьба українського народу за незалежність у другій половині ХІІ ст
Контрольна історія України в період Гетьманщини на початку XVIII ст.
Конституція України
Україна в роки першої світової війни
Постать Б.Хмельницького в українській історії
Культура Галицько-Волинської держави
Україна в умовах сталінського тоталітарного режиму
Українське національне відродження
Життя і діяльність київського князя Ігоря
купить диплом мастера маникюра

www.topobzor.info/vybiraem-horoshij-telefon-v-predelah-10-tysjach-rublej/

p10 huawei