Главная О проекте Условия работы Скидки Вакансии Цены и гарантии Способы оплаты Заказать работу Контакты
рус.укр.
Pасширенный поиск
ЦЕНА:   60 грн.
ЦЕНА:   138 руб.
Данную работу можно скачать сразу после оплаты!!!
Тема работы:

Галерея "вічних образів" Вільяма Шекспіра"   (ID работы: 662)

Направление: Язык/Литература
Предмет: Зарубежная литература
Тип работы: Курсовая работа
Число страниц: 35
Год защиты: 2017
Язык: Украинский
Содержание
Вступ
Розділ І. Поняття вічний образ у літературознавстві
Розділ ІІ. Специфіка вічних образів та їх інтерпретації у творах
В. Шекспіра
2.1. Символізм образів Отелло і Яго, Отелло і Дездемона у
трагедії «Отелло»
2.2. Трансформація образу Отелло у романі О. Пушкіна
«Арап Петра Великого»
Розділ ІІІ. Гамлет як герой і як вічний образ світової літератури
3.1. Ідейно-художнє значення образу Гамлета
3.2. Інтерпретація образу Гамлета у різних
культурно-історичних епохах
3.2.1. Трагедія Гамлета в інтерпретації європейських письменників
3.2.2. Гамлетизм в російській літературі
3.2.3. Трансформація образу Гамлета в українській літературі
Розділ ІV. Образ вічного кохання та його втілення у трагедії
В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта»
4.1. Витоки трагедії «Ромео і Джульєтта»
4.2. Інтерпретація образів у трагедії В. Шекспіра
Висновки
Список використаної літератури
Введение
ВСТУП

Творчість великого англійського драматурга Уїльяма Шекспіра (1564-1616) – найбільшого гуманіста епохи пізнього Відродження – давно і заслужено здобуло собі світову славу. Основну силу В. Шекспіра як безсмертного художника складає поєднання глибини і дохідливості, простоти і складності його творів. На різних етапах творчого шляху поета дійсність представала різними гранями і в різному освітленні. Не випадково геній В.Шекспіра найповніше виразився в драматургії, але самій суті своїй більш за інші види мистецтва здатною передати драматизм життя. Вперше в світовій літературі В. Шекспір створив багатовимірні і повнокровні людські характери. У його п'єсах виведені живі люди, розкриті всі прояви людської натури.
У своїх трагедіях В. Шекспір підходить впритул до найбільших пекучих питань людського життя і дає на них глибокі відповіді. Суть трагізму у В. Шекспіра завжди полягає в зіткненні два почав – гуманістичних відчуттів, тобто чистої і благородної людяності, і вульгарності або підлоти, заснованих на користі і егоїзмі.
На думку В. Шекспіра, доля кожної людини є результат взаємодії його характеру і навколишніх обставин. В. Шекспір із залізною логікою показує, як кращі люди, найблагородніші, розумніші і обдаровані, гинуть під натиском темних сил (Гамлет, Лір), з якою легкістю зло деколи опановує душею людини і до яких жахливих наслідків це приводить (Макбет).
Стан дослідження обраної теми. Наукова література, присвячена розробці загальних і окремих теоретичних аспектів даної наукової роботи, нараховує велику кількість монографій, розвідок та статей. Проте комплексного дослідження вічних образів у творчості В. Шекспіра сучасні дослідники не проводили, надаючи перевагу аналізу окремих проблем творчого доробку письменника, або узагальнено характеризуючи його стильові особливості в межах літературного портрету.
Постать В. Шекспіра постійно цікавить літературознавців, проте неординарність його творчого мислення залишає безліч запитань і для подальших досліджень. Отже, мета курсової роботи зумовлена необхідністю проаналізувати вічні образи ц творчості В. Шекспіра.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання низки взаємопов’язаних завдань:
· охарактеризувати поняття вічний образ у літературі;
· виділити основні ознаки вічних образів;
· встановити специфіку вічних образів та особливості їх інтерпретації у В. Шекспіра;
· відтворити прийоми трансформації образу Отелло у романі О. Пушкіна
«Арап Петра Великого»;
· охарактеризувати образ Гамлета як героя і як вічний образ світової літератури;
· інтерпретація образів Ромео і Джульєтта у В. Шекспіра та у світовій літературі.
Об’єктом дослідження є трагедії В. Шекспіра «Отелло», «Гамлет», «Ромео і Джульєтта».
Предметом дослідження є вічні образи у творчому доробку В. Шекспіра та їх інтерпретація у світовій літературі.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використані системно-естетичний та історико-культурний, описово-аналітичний методи, а також метод комплексного текстуального аналізу, що дає можливість з’ясувати особливості художньо-стильової системи письменника.
Обсяг і структура курсової роботи обумовлена внутрішньою логікою розкриття теми дослідження, характером предмета, а також поставленою метою та основними завданнями роботи. Дослідження складається зі вступу, чотирьох розділів, поділених на підрозділи, висновків та списку використаної літератури.
Заключение
ВИСНОВКИ

Вільям Шекспір є найбільшим драматургом, мислителем, поетом та, безперечно, однієї з найбільш загадкових фігур у літературі.
Важливість для Шекспіра проблеми людського характеру відзначалася ще в працях А.А.Аникста, М.М.Морозова, Р.М.Самарина, А.А.Смирнова, Ю.Ф.Шведова, М.В.Урнова, А.Горбунова й інших дослідників творчості драматурга, які розглядали цю проблему з літературознавчих позицій.
Вчені відмічають, що будь-яка п'єса Шекспіра – це п'єса про людей і про їхні відносини, але це і п'єса про одну людину, що стоїть у центрі сюжету більшості драм Шекспіра. Драматург не тільки підкреслює у своїх персонажах риси типові, що мають загальне і принципове значення в зображенні характерного образу людини епохи Ренесансу з її світоглядом, звичками, пристрастями, але й у той же час індивідуалізує своїх персонажів, наділяючи їх різноманітними, додатковими рисками, що роблять їх насправді живими.
Нове розуміння, а виходить, і нове зображення людини було найбільшим відкриттям Шекспіра. Кожна людина, у шекспірівському розумінні, – „неповторно багатий і складний світ властивостей, думок і почуттів, нерідко гостро суперечливих” [21, 7]. У багатосторонності образів Шекспіра, завжди обумовленій їхнім життєвим досвідом, вперше у світовій літературі була відбита неповторність індивідуальності, живе багатство і складність людської душі. Людська психіка – людська свідомість, розум, почуття, пристрасть, афекти людської суті – перетворилися в нього в основний елемент драматургії.
Ще одним з найважливіших відкриттів Шекспіра, на думку дослідників, є зображення особистості в її розвитку. Шекспір, дотримуючись свого методу побудови образів, малює зріст і розвиток людської пристрасті в зв'язку з усіма властивостями даної людської особи, у боротьбі з ними, у протиріччях, у боротьбі її розуму з пристрастями, у боротьбі із самою собою і з даними обставинами. Люди в п'єсах Шекспіра змінюються і діють відповідно своїм індивідуальним особливостям. Але розвиток людини в Шекспіра, зміни, що відбуваються в неї, визначаються факторами громадського життя, тісно зв'язані з участю героя в його подіях.
Творчість В. Шекспіра насичена вічними образами Гамлет, Отелло, Джульєтта, Ромео, Цезар, тощо. Проте автор свідомо уникає сліпого запозичення як образів, так і сюжетів, намагається видозмінити їх завдяки розширенню сюжетних схем і галереї образів, а також впливу обставин і подій на розвиток персонажів.
Гамлет як вічний образ є прекрасним прикладом того, як працює механізм інтертекстуальності в літературі. Часто використання мотивів і ремінісценцій з «Гамлета» дозволяє авторам висловити своє бачення того, які думки спробував донести автор «канонічного» тексту, по-новому поглянути на можливості дозволу поставлених вічних філософських питань буття.
Проте необхідно говорити не тільки про введення до художнього твору відомих вічних образів, а й про вплив цих образів в обробці В. Шекспіра на творчість інших письменників. Наприклад, образ Гамлета, який був переосмислений А. Сумароковим, В. Тредіаковським, В. Висоцьким, М. Бажаном, А. Ахматова, М. Цветаєва. Образ Отелло у творчості О. Пушкіна.
Отже, творчий доробок В. Шекспіра характеризується насиченням творів вічними сюжетами та образами, що знайшли як активне переосмислення у творах самого драматурга, так і у подальших переробках його сюжетів.
Литература
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


1. Алексеев М. Пушкин и Шекспир // Пушкин : Сравнительно-исторические исследования. – Л.: Наука, – С. 240–280.
2. Алексеев М. История западноевропейской литературы. Средние века и Возрождение: Учебник. – М., 1999.
3. Аникст А. Послесловие к «Гамлету» // Шекспир В. Полн. собр. соч.: В 8 т. Т. 6. – М., 1960. – С. 588.
4. Аникст А. Театр эпохи Шекспира. – М.: Дрофа, 2006. – 287 с.
5. Аникст А. Гамлет принц Датский: История сюжета и обстоятельства создания трагедии // У. Шекспир Ромео и Джульєтта. Гамлет. – М.: Вита Нова, 2001. – 670 с.
6. Аникст А. Трагедия Шекспира «Гамлет»: Литературные комментарий. – М.: Просвещение, 1986. – 223 с.
7. Аникст А. Трагедия Шекспира 'Гамлет. – М.: Просвещение, 1986. – 224 с.
8. Беляева В. Любовь, исполненная отваги: Ромео и Джульетта // Уроки литературы. – 2004. – № 8. – С. 121-129.
9. Гайдин Б. Вечные образы как константы культуры // Знание. Понимание. Умение. – 2008. – № 2. – С. 78-83.
10. Горбунов А. К истории русского «Гамлета» // Шекспир У. Гамлет. Избр. переводы. – М.: Радуга. – С. 115-121.
11. Горенок Г. Гамлет в інтерпретації Л. С. Виготського // Матеріали III Міжвузівської конференції молодих учених "Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур". – Донецьк: ДонНУ, 2005. – С. 212-213.
12. Горенок Г. Гамлет и гамлетизм у російській культурі Срібної доби // Літературознавчий збірник. – Вип. 17 – 18. – Донецьк: ДонНУ, 2004. – С. 90 – 104.
13. Горенок Г. Шекспірівський "Гамлет" в інтерпретаціях Л.С. Виготського // Studia Philologica. – Дрогобич: Коло, 2005. – С. 109 – 124.
14. Дубашинский И. Вильям Шекспир. Очерк творчества. – М.: Просвещение, 1965.
15. Затонський Д. Вільям Шекспір. – К.: Знання, 1984.
16. Захарова Н. Шекспиризм русской классической литературы: тезаурусный анализ – М.: Изд-во Моск. гуманит. ун-та, 2008. – 320 с.
17. Захаров Н. Шекспиризм как явление русской литературы // Знание. Понимание. Умение. – 2008. – № 6. – 2008. – С. 33-35.
18. Захаров Н. Шекспир и русская литература: шекспиризм пушкина // Знание. Понимание. Умение. – 2008. – № 5. – С. 14-16.
19. Захаров Н. Идея «шекспиризма» в русской литературе XIX века: Пушкин и Достоевский // Знание. Понимание. Умение. – 2008. – № 5. – С. 32-34.
20. Зиновьева А. Вечные образы // Литературная энциклопедия терминов и понятий. – М., 2001
21. История зарубежной литературы. Средние века и Возрождение / М.Алексеев, В. Жирмунский и др. – М.: Высшая школа, 1987. – С.340-346
22. Кантор В. Гамлет как «христианский воин» // Вопросы философии. – 2008. – № 5. – С. 32-46.
23. Козинцев Г. Наш современник Вильям Шекспир. – М.: Искусство, 1966. – 350 с.
24. Комарова В. Творчество Шекспира. – СПб: Филологический факультет Санкт-Петербургского государственного университета, 2001. – 256 с.
25. Луков В. Вечные образы как константы тезаурусов мировой культуры // Знание. Понимание. Умение. – 2008. – № 9. – С. 56-67.
26. Луков В. Гамлет: вечный образ и его хронотоп // Человек. – 2007. – № 7. – С. 44.
27. Морозов М. Статьи о Шекспире / Вступ. ст. Р. Самарина. – М.: Художественная литература, 1964. – 311 с.
28. Нартов К. Зарубежная литература в школе. – М.: Просвещение, 1976
29. Пинский Л. Шекспир. – М.: Художественная литература, 1971. – 606 с.
30. Смирнов А. Ромео и Джульєтта: История сюжета и характеристика героїв // У. Шекспир Ромео и Джульєтта. Гамлет. – М.: Вита Нова, 2001. – 670 с.
31. Тургенев И. Гамлет и Дон-Кихот // Тургенев И. С. Полн. собр. соч. и писем : в 30 т. – М. : Наука. – Т. 5. – С. 328-347.
32. Урнов М., Урнов Д. Шекспир. Его герой и его время. – М.: Наука, 1964.
33. Шаповалова М., Рубанова Г., Моторний В. Історія зарубіжної літератури. Середні віки та Відродження. – Львів: Світ, 1993. – С.333-335
34. Шекспир У. Ромео и Джульетта.// Шекспир У. Избранные произведения./ пер. Т. Щепкиной-Куперник. – Алма-Ата: Мектец, 1980.
35. Шекспир У. Ромео и Джульетта. Гамлет. – М.: ВитаНова, 2007. – 724 с.
36. Шекспир У. Собрание сочинений в 8 томах – М.: Искуссво, 1960
37. Энциклопедия литературных героев. – М., 1998
Другие работы этого направления
Література Давнього Риму
Доробка Еволюція образу матері в корейській літературі
Болеслав Прус. Роман "Лялька". Конструкція соціально-психологічних типів.
Лінгвістичний символ та способи його вираження (на матеріалі французької символістської прози)
Портрет главных героев романа Джона Голсуорси "Собственник"
Особливості сучасного англійського роману
Вплив Гофмана на сучасну німецьку літературу
Варіанти абсурду в екзистенціалізмі та драмі абсурду Берете "В очікуванні Годо" і "Голомозу співачка" і порівнюєте з "Мухами" і "Калігулою"
Семантико-стилістичні особливості пейоративних прислівників оцінки у сполученні з моновалентними дієсловами у сучасній австрійській художній прозі.
Доробка Дослідженні корейської літератури XX ст
Особенности повествовательной манеры Гюстава Флобера в романе "Мадам Бовари"
Історичне та міфологічне в поемі "Беовульф"
Особенности исторической концепции романа Вальтера Скотта "Айвенго".
Генезис добра и зла в повести Г. Троепольского „Белый Бим черное ухо”
Основные проблеми романа Маркеса "Сто лет одиночества"
Мультикультурний дискус у творах китайського автора Лу Синь, та вплив на її творчість російської культури
Міфотворчі та історичні легенди Давнього Риму
Мотиви самотності та втрати особистості в новелах Луїджі Піранделло
Концепция мифа в литературно-критическом наследии М. Волошина
Кімната Джейкоба» Вірджинії Вулф і проблеми оновлення поетики героя
Християнський міфологізм та ігровий початок у "Квітках славетного месера святого Франциска та його братів"
купить диплом в Оренбурге

topobzor.info

https://el-smoke.club