Головна Про проект Умови роботи Знижки Вакансії Ціни і гарантії Способи оплати Замовити роботу Контакти
рос.укр.
Розширений пошук
ЦІНА:   128 грн.
ЦІНА:   307 руб.
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
Тема роботи:

Правові форми припинення діяльності підприємства   (ID роботи: 1739)

Напрям: Право
Предмет: Підприємницьке право
Тип роботи: Курсова робота
Кількість сторінок: 38
Рік захисту: 2010
Мова: Українськa
План
Вступ
1. Сутність та поняття припинення діяльності підприємств
1.1 Поняття припинення діяльності підприємств
1.2 Шляхи і способи припинення діяльності підприємства
2. Характеристика правових форм припинення діяльності підприємств
2.1 Поняття та види реорганізації підприємств
2.2 Процедура припинення діяльності підприємств в результаті
ліквідації
3. Проблеми та шляхи вдосконалення законодавства про припинення діяльності підприємства
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Одним із юридичних понять підприємницького права, що стосується інституту підприємства, є припинення діяльності підприємства. Це специфічна правова робота. До змісту поняття «припинення» входять юридичні підстави, форми, шляхи, акти та процесуально-правові дії щодо припинення діяльності підприємства як суб'єкта права. Ці підстави, акти та дії передбачені законодавством про підприємства. Загальні підстави припинення діяльності підприємств усіх видів визначені у Господарському кодексі України.
В разі банкрутства підприємства правовідносини припинення регулюються Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який теж поширюється на підприємства всіх видів.
Особливі підстави та форми припинення діяльності підприємств окремих видів встановлені також законами про ці підприємства та іншими нормативними актами (зокрема, про корпоратизацію, приватизацію та ін.).
Таким чином, актуальність даної роботи є безперечною, адже підприємства створюються, функціонують і припиняють свою діяльність. Це – нормальний і закономірний процес ринкової економіки з її недостатньо чіткою прогнозованістю і певною імпульсивністю. Замість ліквідованих підприємств з’являються нові, які здатні більш ефективно займатися бізнесом і отримувати сталі прибутки.
Предметом дослідження роботи є відповідні категорії і поняття, які нерозривно пов’язані з діяльністю підприємства і здебільшого закріплені або ж вживаються на законодавчому рівні, наприклад, такі поняття як форми, шляхи і способи припинення діяльності підприємства, види реорганізації, тощо.
Метою роботи є з’ясування понять реорганізації та ліквідації як форм припинення діяльності підприємства.
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються наступні завдання:
- визначити поняття припинення діяльності підприємств;
- дослідити шляхи і способи припинення діяльності підприємства;
- навести характеристику правових форм припинення діяльності підприємств;
- вивчити поняття та види реорганізації підприємств;
- розглянути процедуру припинення діяльності підприємств в результаті ліквідації;
- дослідити проблеми та шляхи вдосконалення законодавства про припинення діяльності підприємства.
Методологічною та теоретичною основою дослідження даної роботи є розробки вчених і дослідників, що викладені в літературних джерелах здебільшого повчального характеру. Дану основу заклали такі відомі українські правники як В.С. Щербина, Д.М. Притика, В.М. Селіванов, М.І. Каньоса, Р.Б. Шишка, Н.О. Саніахметова, Л.В. Ніколаєва, О.В. Дзера тощо.
Висновок
Визначення поняття «припинення суб’єкта господарювання», так само як і «припинення його діяльності» відсутнє в законодавстві України. Проте в доктринальному розумінні під припиненням вважаються юридичні умови, за яких суб’єкти господарювання втрачають право провадити господарську діяльність та, відповідно, господарську правосуб’єктність з моменту внесення відповідного запису до відповідного реєстру.
Згідно зі ст. 59 Господарського Кодексу припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом:
1) реорганізації, що здійснюється шляхом:
а) злиття;
б) приєднання;
в) поділу;
г) перетворення;
2) ліквідації.
Підставами для припинення діяльності підприємства можуть бути певні фактичні обставини, з якими закон пов'язує її припинення, так і установчими документами юридичної особи.
Способи припинення суб'єктів підприємницької діяльності – це передбачений законодавчими актами порядок здійснення цієї процедури, яка починається або по волі власника (підприємця), що утворив відповідну підприємницьку структуру, уповноваженою їм особою, або за рішенням компетентного органу.
Форми припинення підприємства – це прийоми, за допомогою яких ці процедури здійснюються. Ними є ліквідація та реорганізація.
Ліквідація суб'єкта господарювання означає повне припинення його діяльності.
Під реорганізацією розуміють припинення юридичної особи з переходом всіх прав та обов’язків до правонаступника в порядку загального правонаступництва.
Ст. 56 Господарського Кодексу закріпила наступні види реорганізації:
- злиття;
- приєднання;
- виділення (при утворенні нової юридичної особи);
- поділу;
- перетворення.
Злиття передбачає припинення діяльності двох або більше юридичних осіб і передачу всіх прав та обов'язків одній новій створеній в результаті таких дій юридичній особі.
Приєднання передбачає припинення діяльності однієї юридичної особи і передачу всіх прав і обов'язків іншій юридичній особі.
Поділ передбачає припинення діяльності однієї юридичної особи і передачу у відповідних частках усіх прав та обов’язків кільком юридичним особам – правонаступникам.
При перетворенні юридичної особи одного виду в юридичну особу іншого виду (зміна організаційно-правової форми) до новоствореної юридичної особи переходять права і обов'язки попередньої.
Під виділом розуміється перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.
Реорганізація підприємств здійснюється за рішенням власників або уповноважених ними органів, але в деяких випадках, коли підприємство зловживає своїм монопольним становищем на ринку, така процедура може проводитися шляхом його примусового поділу в порядку, передбаченому чинним антимонопольним законодавством.
У випадках, коли суб’єкти господарювання зловживають монопольним положенням на ринку, Антимонопольний комітет України і його територіальні виділення мають право прийняти рішення про примусовий поділ монопольних утворень.
Згідно чинного законодавства у випадку реорганізації підприємства контролюючими органами має бути проведена позапланову виїзну перевірку.
Що стосується відносин з працівниками підприємства, то згідно з Кодексом законів про працю у випадку реорганізації підприємства, установи, організації колективний договір дійсний протягом терміну, на який його укладено, або може бути переглянутий за згодою сторін.
Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе тільки у разі скорочення чисельності або штату працівників.
Реорганізація підприємства є підставою для переоформлення ліцензії.
У цьому випадку підприємство зобов’язане протягом десяти робочих днів подати до органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, а також відповідні документи або їх нотаріально завірені копії, що підтверджують указані зміни.
Орган ліцензування протягом трьох робочих днів з дати отримання заяви про переоформлення ліцензії та документів, що додається до неї, зобов’язаний видати переоформлену на новому бланку ліцензію з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення ліцензії.
Уявляючи важливість процесів трансформації підприємств на сьогоднішній день, ми усвідомлюємо, що рано чи пізно відбудеться економічна стабілізація економіки, а для цього необхідне надійне правове поле, яке б в повній мірі охоплювало б існуючі відносини та служило б надійним захистом всіх задіяних в таких процесах, суб’єктів.
Законодавчий інститут підприємства є центральною частиною системи господарського права України, його правовою основою.
Усі основні закони та інші нормативні акти господарського законодавства приймаються, виходячи з економічного та правового становища підприємства.
Виходячи з цього, неважко сказати, що гальмування розвитку законодавства про підприємства потягне за собою і гальмування розвитку інших нормативно-правових актів у сфері господарювання.
Взагалі-то, говорячи про перспективи розвитку законодавства про реорганізацію, можна говорити і про перспективи розвитку законодавства про підприємства взагалі, адже останні співвідносяться як часткове і ціле. Проте розвиток законодавства про реорганізацію має свої нюанси.
Зокрема, перше, на що ми вже раніше звертали увагу, це правова термінологія Господарського кодексу і Цивільного кодексу, яка не є на сьогоднішній день достатньо чіткою. Це проблема нашого законодавства взагалі. Про це ми достатньо говорили в попередніх розділах. Тому неважко передбачити, що в майбутньому узгодження термінів Цивільного кодексу і Господарського кодексу буде все ж таки відбуватися.
Також можна передбачити, що відбуватиметься уточнення певних нюансів реорганізації для окремих видів підприємств в окремих законах.
Реорганізація як процес припинення юридичної особи з переходом всіх прав та обов’язків до правонаступника в порядку загального правонаступництва врегульований, по суті, лише кодексами у загальному порядку. На мою думку, немає сенсу нашому законодавцю регулювати цей процес на рівні окремого закону чи окремих законів для окремих видів підприємств. Це є недоцільним, оскільки поняття реорганізації не таке вже й складне і є загальноправовим. Тому видання таких окремих законів, на мою думку, не передбачається.
Література
1.Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 31, ст. 440, зі змінами та доповненнями
2.Закон України «Про акціонерні товариства» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2008, № 50-51, ст. 384
3.Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст. 356, зі змінами та доповненнями
4.Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 18, № 19-20, № 21-22 ст. 144, зі змінами та доповненнями
5.Кодекс законів про працю України № 322-VIII (322а-08) від 10.12.71 р. // ВВР, додаток до № 50, ст. 375, зі змінами та доповненням
6.Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. О.В. Дзери (кер. авт. кол.), Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2008.
7.Науково-практичний Коментар до Господарського кодексу України 2-е видання, перероблене і доповнене. За загальною редакцією Г. Л. Знаменського, В. С. Щербини. – К.: Юрінком, Інтер, 2008. – 456 с.
8.Еволюція цивільного законодавства України: проблеми теорії і практики. Монографія за заг. ред. Я. М. Шевченко. – К.: Юридична думка, 2007. – 340 с.
9.Карлін М.І., Носалюк А.В. Підприємницьке право у запитаннях та відповідях: навч. посібник для вузів / Мін-во освіти і науки України, Волинський ін-т економіки та менеджменту, Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки. - К.: Кондор, 2008. – 356 с.
10.Підприємництво: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В.Г. Федоренко, М.П. Денисенко, М.М. Руженський та ін. – К.: МАУП, 2005. – 280 с.
11.Підприємництво та комерційна діяльність в Україні: Бібліографічний покажчик (1992-2005) / Уклад. В.М. Гриньова, А.М. Ступницький. - Х., 2006. – 170 с.
12.Підприємницьке право: Навч. посібник / За ред. О.В. Старцева .- 2-ге вид., змінене. – К.: Істина, 2007. – 208 с.
13.Правові основи підприємницької діяльності: Навч. посіб. / Наук. керівник Л.А. Жук. – К.: Видавництво Європейського університету, 2002. – 292 с.
14.Саніахметова Н.О. Підприємницьке право: Кредитування. Оренда. Лізинг. Зовнішньоекономічна діяльність. Інвестиції. Антимонопольне законодавство. Захист від недобросовісної конкуренції. Реклама: Навч. посіб. – К.: А.С.К., 2003. – 700 с.
15.Господарське право України: Навчальний посібник За заг. ред. проф. Н. О. Саніахметової. – X.: Одіссей , 2005. – 608 с.
16.Цивільне право України. Підручник. У 2-х кн. Кн. 1 / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 736 с.
17.Цивільне право України: Академічний курс: Підручник у 2 т. За заг. ред. Я.М. Шевченко - Вид. 2-ге, доп. і перероб. – Т. 2. Особлива частина К.: Видавничий Дім Ін Юре, 2006.
18.Щербина В. С. Господарське право: підручник / Мін-во освіти і науки України .- 4-е вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2017. – 640 с.
Інші роботи цього напряму