Головна Про проект Умови роботи Знижки Вакансії Ціни і гарантії Способи оплати Замовити роботу Контакти
рос.укр.
Розширений пошук
ЦІНА:   50 грн.
ЦІНА:   120 руб.
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
Тема роботи:

Жестова поведінка персонажів в романі Панаса Мирного "Хіба ревуть воли як ясла повні?"   (ID роботи: 2871)

Напрям: Мова/Література
Предмет: Українська література
Тип роботи: Курсова робота
Кількість сторінок: 29
Рік захисту: 2011
ВУЗ: Київський Національний Університет ім. Шевченка (КНУ ім. Шевченка)
Курс: 2
Мова: Українськa
План
Вступ
Розділ І. Проксемічні особливості невербального спілкування
1.1. Типи невербальної поведінки
1.2. Жести та міміка як спосіб творення образу
Розділ ІІ. Засоби кінетичної характеристики персонажа в романі
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
2.1. Лексико-семантичне поле „жестикуляція”
2.2. Лексико-семантичне поле «міміка»
2.3. Особливості жестово-мімічного портрету персонажа
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Останнім часом вивчення художнього тексту відбувається в декількох площинах, важливого значення набуває не тільки вербальна, а й невербальна комунікація. «Інтерес до вивчення художнього тексту обумовлений прагненням пояснити мову як глобальне явище як цілісний засіб передачі художньо-естетичної інформації, яка реалізується через текст, що є пов’язаним з різними сферами людської діяльності. Художній текст – це відображена у формах мови і забарвлена авторською свідомістю узагальнена картина світу, на формування якої вплинули багато чинників, як суспільно-соціальних, так й індивідуально-психологічних» [3, с.25]. Творчий доробок Панаса Мирного відзначається багатством зображально-виражальних можливостей, які стали унікальним явищем в українській літературі ІІ половини ХІХ ст. Художні твори Панаса Мирного поступово відходять від статичного портретування та опису і паралельно із мовленнєвими засобами провідну роль під час творення персонажа відводять жестам, інтонації, рухам тіла тощо.
Тривалий час як у теоретичному, так і в практичному аспекті невербальній комунікації відводилася допоміжна, другорядна роль порівняно з вербальною, за останні десятиріччя інтерес літературознавства до вивчення саме цього виду спілкування дедалі підвищується, що і зумовлює актуальність дослідження.
Стан дослідження проблеми. Використання невербальних засобів досліджували багато вітчизняних і зарубіжних учених. Тривалий час у теоретичному та практичному аспектах невербальній комунікації відводилася допоміжна, другорядна роль порівняно з вербальною, то за останні роки інтерес різних наук до вивчення саме цього виду спілкування зростає.
Дослідження невербальної комунікації проводиться у різних напрямках. Це формально-семантичний аналіз невербальних знаків у їх зв'язку з мовними знаками (Д. Болінджер, Д. Мак Ніл); розпізнання за вербальними і невербальними компонентами станів та емоцій людини (А. Вежбицька, П. Екман, Р. Потапова). «Увагу дослідників привертає також і аналіз способів відображення невербальної поведінки людини у письмових текстах, зокрема художній літературі (Ф. Поятос, Д. Сміт, Р. Бенсон). Поступово посилюється інтерес до поглибленого аналізу зв’язків між мовленням і мовою тіла під час комунікації літературних персонажів, з’являється цікавість до текстової невербальної комунікації (Б. Корте, С. Порч, Ф. Поятос), що виникають на основі традиційних досліджень, в яких лінгвісти зосереджували увагу на ролі, яку відіграє невербальна поведінка у створенні образу персонажа» [3, с. 48].
Дослідження особливостей використання невербальних засобів знайшли відображення і в роботах В.Шаховського, А.Мороховського, І.Арнольд, Г.Колшанського, Є.Верещагіна, Л.Славової та ін., які займалися вивченням паралінгвістики як мовознавчої дисципліни, що розглядає сферу немовної комунікації в цілому.
Водночас, більшість із досліджень стосується вивчення невербальних засобів у цілому або у контексті певних аспектів лінгвістики, зокрема в межах лексичної семантики, стилістики, експресивного синтаксису та лінгвістики тексту. І практично немає досліджень, які аналізували б це явище у літературознавчому аспекті. Частотність вживання авторами невербальної комунікації у літературному творі значно варіюється залежно від періоду творення тексту, жанру, індивідуального стилю автора, і від особливостей самого тексту. Жести як різновид невербальної комунікації у творчості Панаса Мирного літературознавцями не розглядались.
Мета дослідження полягає у з’ясуванні основних стилістичних характеристик жестової системи як різновиду невербального спілкування та особливостей її функціонування у романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли як ясла повні». Мета роботи зумовила необхідність вирішення наступних завдань:
• визначення ролі лексики на позначення жестів в системі засобів художнього творення людини та створення всебічного образу персонажа;
• визначення закономірностей функціонування лексики на позначення жестів в контексті цілого художнього твору, встановлення їх основних функцій;
• характеристика типів невербальної поведінки;
• виділення засобів кінетичної характеристики персонажа в романі «Хіба ревуть воли як ясла повні»;
• характеристика лексико-семантичних полів «жестикуляція», «міміка»;
• визначення принципів жестово-мімічного портрету персонажа;
• з’ясування семантичних особливостей лексики на позначення жестів в аспекті індивідуально-авторського стилю Панаса Мирного;
Об’єктом дослідження стала лексика на позначення жестів у романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли як ясла повні», що виражає певні аспекти невербальної поведінки людини та має змістове навантаження в художньому творі.
Предметом дослідження є структурні, семантичні та функціональні характеристики лексики на позначення жестів.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше спеціальному комплексному аналізу була піддана лексика на позначення жестів у творчості Панаса Мирного, що знайшла застосування в структурі художнього тексту; досліджено її семантичні та функціональні властивості; запропоновано класифікацію художніх кінетичних одиниць; з’ясовано головні функції даної лексики у художньому дискурсі.
Методи дослідження: порівняльний, статистичний та культурно-історичний.
Структура курсової роботи обумовлена внутрішньою логікою розкриття теми дослідження, характером предмета, а також поставленою метою та основними завданнями роботи. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури, який становить 29 найменувань. Загальний обсяг курсової – 30 сторінок, з них 28 сторінок основного тексту.
Висновок
Роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» можна назвати яскравим зразком використання невербальної комунікації для розкриття характеру персонажів та опису їх зовнішності. Варто зазначити, що частотність її вживання була новаторством для української літератури ХІХ ст.
Не існує єдиної думки щодо складу невербальних компонентів спілкування, їх класифікація створюється на основі різних критеріїв.
Найвиразнішим і найуживанішим засобом невербальної комунікації є жест. Саме класифікації і характеристиці жестів присвячено чи не найбільше праць з проблеми цього виду комунікації. Встановлено, що жестикуляція збільшується при емоційному піднесенні. Вона підсилюється тоді, коли суб'єкти мають поганий зворотний зв'язок і певні труднощі при передаванні інформації один одному. Виокремлюються жести, якими користуються разом із мовою, й такі, що називаються самостимулюючими, їхнє чергування робить спілкування цікавішим та емоційнішим. Проте у літературознавстві ці проблеми є малорозв'язаними.
У роботі розглядався жестовий та мімічний маркери як засоби вираження соціального статусу особи, поведінкових конструкцій, психологічних особливостей (на матеріалі роману Панаса Мирного). Вирішувалось завдання розкриття роль жестів у моделюванні характеру та поведінки персонажа, особливостей міжособистісного спілкування. Було з’ясовано, що значна частина кінетичних засобів взаємодіє з вербальними засобами і вносить додаткові експресивні відтінки в зміст тексту, бере участь як у плані змісту, так і в плані вираження.
Невербальні засоби, супроводжуючи мову персонажів, доповнюють емоційний бік комунікації і демонструють емоційний стан, у якому в певний момент перебуває герой твору.
Дослідження лексико-семантичного поля „жестикуляція” було присвячено вивченню мовної реалізації лексико-семантичного поля „жестикуляція” у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», яке складається із сукупності україномовних лексикографічно зафіксованих слів та словосполучень, що називають знакові жести людини, тобто кінеми. В даному випадку більша частина лексем на позначення жестів на лексичному або семантичному рівні об’єднується в декілька груп: „що рухається” (уточнюється, яка частина тіла бере участь в процесі руху), „як рухається” (вказується на пластику жесту, його моторні та емотивні параметри), „для чого/чому рухається” (прояснюється мета руху тіла).
Дослідження лексико-семантичного поля „жестикуляція” було «міміка» було присвячено аналізу майстерності письменника при відтворенні емоційних реакцій персонажів у творі. Особливе місце серед мімічних засобів у романі належить виразу очей, посмішці. Засвідчено, що погляд людини та пов’язані з ним сигнали очима мають безпосереднє відношення до
правдивості тієї інформації, яка промовляється вголос.
Панас Мирний використовує традиційну для українців, як нації чуттєвої, звичку показувати за допомогою жестів те, що можна було б сказати: смуток, радість, захоплення, гнів, роздратованість тощо. Міміка у романі є дуже багата, найчастіше позначає справжній, реальний стан, становище людини чи ситуації
Отже, жестова поведінка персонажів у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» розкривається на різних рівнях і за допомогою широкого спектру засобів, що свідчить про майстерність письменника.
Література
1. Бакал Л. Дослідження сюжету й композиції роману Панаса Мирного та Івана Білика "Хіба ревуть воли, як ясла повні?". 10 клас // Українська література в загальноосвітній школі: Науково-методичний журнал. – К., 2010. – №. 3. – С. 18-21.
2. Башкірова Ю., Кривка Н. Панас Мирний "Хіба ревуть воли, як ясла повні": Посібник для 10 кл. / Ю.Башкірова, Н.Кривка. – Х. : Ранок, 1999. – 64 с.
3. Бехта І. Дискурс нарратора в англомовній прозі. / І.Бехта. – К. : Грамота, 2004. – 303 с.
4. Босак Н., Копусь О.Семантика жестів у мові художнього твору // Вісник ХНУ. Серія: Філологія. В. 42. – 2004. − № 632. – С. 188-191.
5. Верещагин Е. Костомаров В. О своеобразии отражения мимики и жестов вербальными средствами // Вопросы языкознания. – № 1 – 1981.
6. Вилсон Г. Макклафлин К. Язык жестов – путь к успеху. / Г.Вілсон, К.Макклафлін. – СПб: Питер, 2000. – 224 с.
7. Грицай М. Панас Мирний. Нарис життя і творчості. / М.Грицай. – К. : Дніпро, 1986. – 191 с.
8. Гончар О. Перший симфоніст української прози // Гончар О. Письменницькі роздуми: Літературно-критичні статті. – К. : Дніпро, 1980. – С. 64-73.
9. Жицький Є. Вивчення творчості Панаса Мирного в школі : Посібник для вчителів. / Є.Жицький. – К. : Радянська школа, 1964. – 177 с.
10. Зарва В. Панас Мирний та Федір Достоєвський: елементи просвітницького роману виховання // Українська мова та література (Шкільний світ). – К. : Вид. дім "Шкільний світ", 2008. – №. 22/24. – С. 22-24.
11. Калугина Е. Кинетическая лексика в раскрытии образа персонажа в художественном тексте на материале французского романа ХХ века // Вісник Харківського державного університету ім. В.Н.Каразіна. – Харків: Константа, 1999. – Вип. 424. – С. 47-50.
12. Калугіна О. Особливості кінетичної характеристики у творах авторів ХХ століття // Вісник Іноземна філологія Київського національного університету імені Тараса Шевченка. К.: Видавничий центр “Київський університет”, 2000. – Вип. 28. – С. 41-43.
13. Калугіна О. Жест у французькому романі ХХ століття // Іноземна філологія на межі тисячоліть: тези доповідей міжнародної наукової конференції, присвяченої 70-річчю факультету іноземних мов. – Харків: Константа, 2000. – С. 107-108.
14. Карпенко Г. Українське питання у публіцистичній спадщині П. Мирного // Історіографічні та джерелознавчі проблеми історії України. Міжвуз. зб. наук. праць. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 108-113.
15. Кисельов О. Панас Мирний і українська народна творчість / Література боротьби і гарту. / О.Кисельов. – К. : Дніпро, 1992. – С. 403-415.
16. Колшанський Г. Паралінгвістика. / Г.Колшанський. – М.: Наука, 1974. – 80 с.
17. Крейндлин Г. Невербальная семиотика: язык тела и естественный язык. / Г.Крейндлин. – М. : Новое литературное обозрение, 2002. – 592 с.
18. Мирний Панас Хіба ревуть воли, як ясла повні? // Панас Мирний Твори в трьох томах. – Т. 2. – К. : Дніпро, 1976. – С. 33-363.
19. Образки з життя. Твори Панаса Мирного : навчальний посібник. – К. : Грамота, 2003. – 496 с.
20. Панас Мирний. Хіба ревуть воли, як ясла повні?: Посібник для 10 класу / Автори-укладачі Ю. Башкірова, Н. Кривка. – X., 2000.
21. Панас Мирний: Життя і творчість у фотографіях, ілюстраціях, документах. – К. : Радянська школа, 1994. – 160 с.
22. Пивоваров М. Панас Мирний: Життя і творчість. / М.Пивоваров. – К. : Художня література, 1965.
23. Привалова С., Рижак О. Мовностилістичні особливості роману "Повія" Панаса Мирного // Українська література в загальноосвітній школі: Науково-методичний журнал. – К., 2017. – №. 6. – С. 13-15.
24. Сиваченко М. Корифей української прози: Нарис творчості Панаса Мирного. / М.Сиваченко. – К. : Наукова думка, 1967. – 215 с.
25. Солощук Л. Невербальная коммуникация: ее место и перспективы исследования в современной лингвистике // Вісник ХНУ. – 2004. – № 635. – С. 170-173.
26. Стародубцева О. Особливості семантики кінетичних одиниць в художньому творі // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Збірник наукових статей. – К. : Видавничий центр КДЛУ, 2001. – Вип. 6. – С. 211-215.
27. Черкаський В. Художній світ Панаса Мирного. / В.Черкаський. – К. : Дніпро, 1989. – 350 с.
28. Черкаський В. Вивчення творчості Панаса Мирного : Посібник для вчителів. / В.Черкаський. – К. : Радянська школа, 1982. – 192 с.
29. Язык жестов: Деловой бестселлер / Сост. Шарпило В.: Ред. В. Глушко. – МН. : Парадокс, 1995. – 414 с.
Інші роботи цього напряму
Літературний твір як структурний елемент художньо-філософської концепції світу
Писанки
Аналіз літературно-художнього твору Бальзак О. Батько Горіо
"Собор" О. Гончара. Актуальність залишається?
Реалізація лексико-семантичного поля назв емоційних станів людини в творах Квітки-Основяненка
Концепція світ як хаос у романі Л. Денисенко «Сарабанда банди Сари»
Відкриття В.Шевчуком української барокової поезії
Персонажі байок Григорія Сковороди
Літературна дискусія 1925-1928 рр.
Язичництво Давньої Русі
Tарас Шевченко — реформатор української літературної мови
Т. Шевченко. Життя і творчість Івана Дзюби образ поета
Ад'єктивація дієприкметників у сучасній українській літературній мові
Іван Франко в літературно-критичній та публіцистичній рецепсії Симона Петлюри
Нижньоновгородська творчість Тараса Шевченка
Український фольклор у творчій спадщині Гоголя
ФОЛЬКЛОРНО-МІФОЛОГІЧНЕ МИСЛЕННЯ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Лексичні організації поетичного мовлення Б. Кравціва
Присудок у науковій праці Франка "Із секретів поетичної творчості"
Літературно-критичні статті Євгена Маланюка
Новели В. Підмогильного жанрово-стильова своєрідність
Проблема та поетика дитячих оповідань Івана Франка
Мовне наповнення сакрального в творчому доробку Валерія Шевчука
Поетика символізму в драматургії М. Метерлінка
Герменевтика індивіда у збірках «Круговерть» (1965), «Зимові дерева» (1970), «Веселий цвинтар» (1971), «Час творчості / Dichtenszeit» (1972), «Палімпсести» (1971-77) (опублікована 1986) Василя Стуса»
Підручники з літератури у 50-80-х рр. XX ст. і реформування їх у сучасних умовах
Тема еміграції в повісті Геннадія Довнара «Повернення»
Острозьке літературне коло письменників. Проза
Перші рукописні книги на українських землях та їх значення
Розвиток української літератури і мистецтва у 50-60-х роках ХХ ст.
Тарас Шевченко і “народна пісня”
Українське шістдесятництво
Селянська тема у повісті Івана Нечуй-Левицького «Кайдашева сім'я»
Поема «Мойсей» Івана Франка в контексті європейської поезії
Іван Котляревський
Драма І. Карпенка-Карого «Безталанна»: аналіз літературного твору
Особливості поетики Василя Стуса
Розвиток літератури, освіти та науки у 20-30-х роках ХХ ст.
Складне речення (безсполучникове) в українській мові (на основі сучасних авторів)
Іван Котляревський
Провідні мотиви у творчості Д.Загула
Розвиток української культури в другій половині ХХ ст.
купить диплом культуролога

http://www.adulttorrent.org/

adulttorrent.org/