Головна Про проект Умови роботи Знижки Вакансії Ціни і гарантії Способи оплати Замовити роботу Контакти
рос.укр.
Розширений пошук
ЦІНА:   160 грн.
ЦІНА:   0 руб.
Дану роботу можна скачати відразу після оплати!!!
Тема роботи:

Міжнародний суд ООН   (ID роботи: 7320)

Напрям: Право
Предмет: Міжнародне право
Тип роботи: Курсова робота
Кількість сторінок: 41
Рік захисту: 2016
ВУЗ: Київський Інститут Міжнародної Економіки і Підприємництва (КІМЕП)
Мова: Українськa
План
ЗМІСТ


ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ВИТОКИ ТА ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНОГО СУДУ ООН
1.1. Загальна характеристика Міжнародного Суду ООН
1.2. Витоки та передумови виникнення Міжнародного Суду ООН
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДУ ТА СТРУКТУРИ МІЖНАРОДНОГО СУДУ ООН
2.1. Склад, структура Міжнародного Суду ООН як головного судового органу ООН
2.2. Особливості вирішення спорів між державами за допомогою камер Міжнародного Суду по певних спорах
РОЗДІЛ 3. КОМПЕТЕНЦІЯ МІЖНАРОДНОГО СУДУ ООН
3.1. Визначення компетенції Міжнародного Суду ООН
3.2. Процедура визнання державою юрисдикції Міжнародного Суду ООН
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Вступ
ВСТУП

Актуальність теми курсової роботи доцільно відзначити з огляду на значення Міжнародного Суду ООН, його сутності та компетенції, зважаючи на роль даного міжнародного органу у правореалізації.
Міжнародний Суд – головний судовий орган ООН, до юрисдикції якого входять усі питання, що передаються йому державами, і всі питання, передбачені Статутом ООН і чинними договора¬ми і конвенціями. Цей орган складається з 15 суддів, яких окремо обирають Генеральна Асамблея і Рада Безпеки на дев'ять років. Судді обираються за рівнем кваліфікації, а не за національною ознакою. Проте не може бути обрано двоє суддів з однієї країни. Суд міститься у місті Гаага (Нідерланди). Країни-члени можуть передавати на розгляд Міжнародного Суду справи про прикордонні суперечки, право на рибну ловлю, право на корисні ко¬палини та інші спірні питання. Генеральна Асамблея або Рада Безпеки можуть консультуватися з Міжнародним Судом з будь-якого питання.
Офіційні мови Суду — французька і англійська.
Міжнародний Суд ООН — один з шести головних органів ООН і головний судовий орган цієї організації. Заснований в 1945 році замість Постійної палати міжнародного правосуддя (ППМП) при Лізі націй, що існувала до Другої світової війни. У жовтні 1945 року ППМП на своїй останній сесії ухвалила рішення про передачу своїх архівів і майна Суду, який також мав засідати в Палаці миру в Гаазі. 31 січня 1946 року судді ППМП пішли у відставку і 5 лютого 1946 року Генеральна Асамблея і Рада Безпеки ООН вибрали перших членів Міжнародного Суду. У квітні 1946 року ППМП була офіційно розпущена, і Суд, зібравшись на перше засідання, вибрав своїм Головою суддю Хосу Густава Герроро (Сальвадор), який був останнім головою ППМП. Перше засідання було проведене 18 квітня 1946 року.
Суд формується і діє відповідно до свого Статуту, який є невід'ємною частиною Статуту ООН. Статут Міжнародного Суду був підписаний 26 червня 1945 року і набув чинності 24 жовтня 1945 року.
Об’єктом дослідження у курсовій роботі став Міжнародний Суд ООН.
Предмет дослідження становить сукупність теоретичних положень щодо порядку створення, діяльності та компетенції Міжнародного Суду ООН.
Метою курсової роботи є комплексне дослідження особливостей створення, діяльності та компетенції Міжнародного Суду ООН.
Завданнями курсової роботи стали такі:
1) дослідити витоки та загальні засади діяльності Міжнародного Суду ООН, а саме: здійснити загальну характеристику Міжнародного Суду ООН; окреслити витоки та передумови виникнення Міжнародного Суду ООН;
2) здійснити характеристику складу та структури Міжнародного Суду ООН, а саме: описати склад, структуру Міжнародного Суду ООН як головного судового органу ООН; вивчити особливості вирішення спорів між державами за допомогою камер Міжнародного Суду по певним спорам;
3) окреслити компетенцію Міжнародного Суду ООН, а саме: здійснити визначення компетенції Міжнародного Суду ООН; описати процедуру визнання державою юрисдикції Міжнародного Суду ООН.
Методи дослідження. Дослідження побудоване на основі принципу методологічного плюралізму як найважливішій передумові одержання достовірного знання, а також таких принципах, як принцип історизму, об’єктивності й конкретності, принципі єдності предмета і методу вивчення. Застосовувалися загальні методи наукового пізнання й спеціальні методи юридичної науки. Із загальних методів наукового пізнання в роботі використані, зокрема, такі методи, як діалектичний, логічний, історичний, системно-структурний, порівняльний.
Наукова розробленість теми дослідження. Міжнародно-правова проблематика визначення та реалізації компетенції ООН щодо підтримання міжнародного миру та безпеки досить ретельно висвітлюється у профільних дослідженнях.
Так, серед представників радянської доктрини міжнародного права можна відзначити В.М. Федорова, М.О. Ушакова, Г.І. Морозова, Г.К. Єфімова, Д.Б. Левіна, Ю.Я. Міхєєва, Е.С. Кривчикову. На сучасному етапі питання міжнародно-правового статусу Міжнародного Суду ООН у контексті функцій і повноважень розглядалися такими українськими і російськими вченими, як В.С. Бруз, М.В. Андрєєв, М.О. Баймуратов, В.Н. Денисов. Крім того, варто назвати західних авторів різних періодів, зокрема, Л. Гудріч, Е. Хамбро, Г. Кельзена, С. Доуса, С. Бейлі, С. Гудспіда, Г. Шварценбергера.
Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.
Висновок
ВИСНОВКИ

Отже, Міжнародний Суд є головним судовим органом Організації Об'єднаних Націй. Він був заснований Статутом Організації Об'єднаних Націй, підписаним 26 червня 1945 року в Сан-Франциско, для досягнення однієї з головних цілей ООН: залагодження або вирішення міжнародних суперечок або ситуацій, які можуть призвести до порушення миру. МС почав працювати в 1946 році, замінивши собою Постійну палату міжнародного правосуддя, яка була заснована в 1920 році під егідою Ліги Націй. Місцеперебуванням Суду є Палац Миру в Гаазі (Нідерланди).
Країни-члени можуть передавати до міжнародного суду справи про прикордонні суперечки, право на рибну ловлю, право на корисні копалини. ГА і РБ можуть консультуватися з МС з будь-якого питання.
Правовою основою діяльності Міжнародного Суду ООН є розділ XIV Статуту ООН, Статут Міжнародного Суду ООН (як складова Статуту ООН), Регламент Суду. Члени ООН є ipso facto стороною Статуту Міжнарод¬ного суду ООН. Крім того, держави, які не є членами ООН, можуть узяти на себе зобов'язання за Статутом Між¬народного суду (такими сьогодні є Ліхтенштейн, Сан-Марино і Швейцарія).
Міжнародний Суд складається з п'ятнадцяти суддів, обраних Генеральною Асамблеєю ООН і Радою Безпеки терміном на дев'ять років. Судді повинні бути представ¬никами різних правових систем, виступати в особистій якості (не будучи представниками держав, не більше од¬ного громадянина від держави) і відповідати високим мо¬ральним якостям, які дають підстави в їхніх країнах обій¬мати вищі судові посади, бути юристами з визнаним ав¬торитетом у галузі міжнародного права. Рішення прийма¬ються більшістю голосів при кворумі засідання у складі дев'яти суддів. Місце засідання — місто Гаага. Відповідно до ст. 19 Статуту Суду його члени при здійсненні судових обов'язків користуються дипломатичними привілеями та імунітетом.
Міжнародний Суд ООН є постійнодіючим органом, який засідає, як правило, в повному складі, а в разі необ¬хідності може створювати камери (у складі трьох і більше суддів) для вирішення певної категорії справ. За свої пер¬ші 50 років існування (перше засідання відбулося 1 квітня 1946 р.) Суд розглянув 97 справ щодо 75 спорів, прийняв 22 консультативні висновки, виніс 61 рішення. Сторона¬ми у справах, які розглядає Суд, є тільки держави. Вони (сторони) виступають у Суді через представників, можуть користуватися послугами адвокатів, довірених осіб.
Судочинство письмове і усне. Слухання є публічним, якщо сторони не попросили і Суд не прийняв рішення про закрите слухання. Офіційні мови: англійська і французька — ними готуються матеріали, ведеться судочинство, приймаються рішення. На прохання сторони їй дозволяється користуватися неофіційною мовою.
Компетенція Міжнародного суду детально розкривається у главі II (ст. 34-38) і главі IV (ст. 65-68) Статуту Суду. Суд може розглядати всі справи, передані сторонами, і питання, спеціально передбачені Статутом ООН або чинними міжнародними договорами. Держави — учасниці Статуту можуть заявити про своє визнання юрисдикції Суду з питань: тлумачення договору; міжнародного права; наявності факту, який у разі свого встановлення являтиме собою порушення міжнародного зобов'язання; характеру і розмірів відшкодування, належних за порушення міжнародного зобов'язання.
Такі заяви держав можуть бути безумовними, на умовах взаємності або на певний час. Вони здаються Генеральному секретареві, який забезпечує їхніми копіями всіх учасників Статуту Суду і секретаря Суду. Суд своїм визначенням вирішує спір про підсудність справ Суду. Суд повноважний розглядати справи, які повинен був розгля¬дати Суд, заснований Лігою Націй або Постійною Палатою міжнародного правосуддя.
У процесі вирішення справ Суд застосовує міжнародні договори (загальні і спеціальні); міжнародні звичаї; загальні принципи права; судові рішення і доктрини найбільш кваліфікованих фахівців з публічного права різних держав як допоміжний засіб для визначення правових норм; вирішує справи ex aequo et bono (виходячи з засад справедливості), якщо сторони згодні.
Суд може давати консультативні висновки з будь-яко¬го юридичного питання на запит установи, яка уповнова¬жена це робити за Статутом ООН. Прохання про консуль¬тативний висновок має бути письмовим, з усіма докумен¬тами, що стосуються питання й допоможуть його роз'яс¬ненню.
Секретар Суду повідомляє про заяву (прохання) всі держави, які мають доступ до Суду, робить запити щодо відомостей з питання, що надійшло на консультативний висновок. Він висловлює готовність Суду прийняти в термін, визначений Головою, письмові доповіді щодо спра¬ви, заслухати усні доповіді на відкритих засіданнях.
Консультативні висновки приймаються на відкритих засіданнях.
Рішення Суду обов'язкові для учасників спору. В разі невиконання однією зі сторін рішення Суду Рада Безпе¬ки ООН на прохання другої сторони може зробити ре¬комендацію або вжити заходи для приведення рішення до виконання. Але Рада Безпеки не здійснює функцій судового виконавця. Вона вдається до таких дій, коли вважає, що невиконання судових рішень може загрожу¬вати міжнародному миру та безпеці. Консультативні вис¬новки Суду мають характер правової поради, правового роз'яснення.
Важливими в діяльності Суду є його рішення щодо власної компетенції в конкретних справах. Одним з головних принципів формування складу суду є принцип представництва в Суді найголовніших форм цивілізації і основних правових систем світу. Так, місця в Суді розподілені по головних регіонах світу: три члени від Африки, два члени від Латинської Америки, три члени від Азії, п’ять членів від Західної Європи і інших держав включаючи Канаду, Сполучені Штати, Австралію і Нову Зеландію і двох членів від Східної Європи.
Література
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Анцелевич Г.О. Міжнародне публічне право: Підручник / Під редакцією Г.О. Анцелевича. – К.: Алеута, 2005. – 424 с.
2. Баскин Ю.Я. История международного права. / Ю.Я. Баскин, Д.И. Фельдман. – М., 2010. – 350 с.
3. Барченко В.А. Юридичні гарантії – правові засоби максимального здійснення прав і свобод особистості / В.А. Барченко // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. праць. – № 3. – Донецьк: ДІВС, 2013. – С. 45-53.
4. Бехруз Х. Сравнительное правоведение: ученик для вузов / Х. Бехруз. – О.: Фенікс; М.: Транслит, 2008. – 325 с.
5. Блищенко И.П. История создания Международного Суда. / И.П. Блищенко. – М.: Норма, 2012. – 542 с.
6. Гельвановский М.И. ООН: концептуальная конкурентоспособность как основной инструмент решения стратегических задач / М.И. Гельвановский // Вопросы экономики переходного периода. – 2008. – №1. – С.12-46
7. Денисов В.Н. Принцип вирішення міжнародних спорів мирними засобами / В. Н. Денисов // Великий енциклопедичний юридичний словник. – К., 2013. – С. 717.
8. Дмитриева Г.К. Становление международной нормативной системы. /Г.К.Дмитриева, И.И. Лукашук. – М., 2017. – 480 с.
9. Ефимов Г.К. Устав ООН – инструмент мира. / Г. К. Ефимов – М., 1986. – С. 47-48.
10. Игнатенко Г.В. Международное право / Г.В.Игнатенко, О.И. Тиунов. –М., 2017. – 270 с.
11. Карташкин В.А. Международное право и мировой порядок в XXI веке /В. А. Карташкин // Юрист-международник. – 2013. – №1. – С. 2.
12. Кристофер Кейтл Холл Первый проект постоянного международного суда / Кристофер Кейтл Холл // Международный журнал Красного Креста. – 2008. - №20. – С. 70-79.
13. Київець О.В. До питання діяльності Міжнародного Суду / О.В. Київець // Правове регулювання економіки: Зб. наук. праць. – Вип. 7. Київ, 2007. – С. 47-54.
14. Козюбра Н.И. Общеметодологические проблемы государственно-правовых исследований / Н.И. Козюбра // Методологические проблемы юридической науки: сборник научных трудов. - К.: Наукова думка, 2012. - С. 5 – 19.
15. Колосов Ю.М. Ответственность в международном праве. / Ю.М. Колосов. – М., 2005. – 450 с.
16. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / В.О. Ріяка, В.С. Семенов, М.В. Цвік та ін.; За заг. ред. В.О. Ріяки. – К.: Юрінком Інтер, 2012. – 512 с.
17. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: В 4 т. / Под ред. Б. А. Страшуна. – М.: БЕК, 2005. - Т. 2: Общая Часть. – 438 с.
18. Конституционное право зарубежных стран: Учебник для вузов / Под общ. ред. М.В. Баглая, Ю.И. Лейбо и Л.М. Энтина. - М.: НОРМА, 2010. - 832 с.
19. Лебедева М. Новые транснациональные акторы и изменение политической системы мира / М. Лебедева // Космополис. –2012. – №1(3). – С.38
20. Лившиц Р.З. Судебная практика как источник права / Р.З. Лившиц //Журнал российского права. – 2011. - № 6. – С. 49 – 57.
21. Лукашук И.И. Международное право – Общая часть. Учебник для юридических факультетов и вузов. / И.И. Лукашук. – М., Издательство БЭК, 2017. – 280 с.
22. Международные организации системы ООН: Справочник / Сост. Титаренко А. А. – М.: Международные отношения, 2017. – 250 с.
23. Міжнародні організації: Навч. посібник/За ред. Козака Ю.Г., Ковалевського В.В., Логвінової Н.С. – К.: Центр навчальної літератури, 2017. – 223с.
24. Муравйов В.І. Міжнародне публічне право. / В.І.Муравйов, А.І. Дмітрієв. - К., 2010.- 560 c.
25. Устав Организации Объединенных Наций от 26 июля 1945 года //Международное право в документах. – М., 2002. – 350 с.
26. Федоров К.П. Історія держави і права зарубіжних країн. / К.П. Федоров. – К.: Вища школа, 1994. – 475 с.
27. Цыганков П.А. Теория международных отношений. / П.А. Цыганков. – М., 2008. – 370 с.
28. Чиркин В. Е. Конституционное право зарубежных стран./ В. Е. Чиркин. – М., 2010. – 420 с.
29. Шемшученко Ю.С. Повноваження / Ю. С. Шемшученко // Великий енциклопедичний юридичний словник. – С. 639.
30. Юридическая энциклопедия /под ред.М.Ю. Тихомирова. – М., 2007. – 578 с.
Інші роботи цього напряму
Історія створення та діяльності ООН
ОРЕНДА ТЕРИТОРІЇ В МІЖНАРОДНОМУ ПУБЛІЧНОМУ ПРАВІ
Органи зовнішніх зносин держави
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПОДВІЙНОГО ОПОДАТКУВАННЯ
1. Суб’єкти міжнародних договорів. Об’єкти і форма міжнародних договорів 2. Міжнародно-правовий режим космічного простору та небесних тіл
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В БОРОТЬБІ З РАБСТВОМ І РАБОТОРГІВЛЕЮ
ТЕОРІЯ І ПРИНЦИПИ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНОГО ТОРГОВОГО ПРАВА (LEX MERCATORIA)
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ БОРОТЬБИ З ТОРГІВЛЕЮ ЖІНКАМИ ТА ДІТЬМИ
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ В СИСТЕМІ ГАТТ/СОТ(ІНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ)
Державно-службові відносини в державі та суспільстві
ЕВРОПЕЙСКАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ: МЕЖДУНАРОДНО-ПРАВОВЫЕ АСПЕКТЫ СТАНОВЛЕНИЯ И РАЗВИТИЯ
ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА ОРГАНАМИ КОНСТИТУЦІЙНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ (ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД)
Сучасне міжнародне морське право: поняття і головні риси
Міжнародне право Варіант №8 1. Міжнародно-правова норма: поняття та види 2. Поняття та види території згідно з міжнародним правом
ОСОБЕННОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ НОРМ МЕЖДУНАРОДНОГО ПРАВА ВО ВНУТРЕННЕМ ПРАВЕ ИОРДАНИИ И ИЗРАИЛЯ(сравнительно-правовой анализ)
ЄВРОПЕЙСЬКА СОЦІАЛЬНА ХАРТІЯ: РЕГІОНАЛЬНИЙ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ЗАХИСТУ СОЦІАЛЬНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ПРАВ ЛЮДИНИ /ПОЗИЦІЯ УКРАЇНИ/
Дипломатія в регіоні великої Східної Азії
Населення і міжнародне право
Право міжнародної безпеки
Законодавство про дипломатичні відносини
Ефективність міжнародно-правових засобів забезпечення реалізації Конвенції про захист прав і основних свобод людини
СИСТЕМА ПРИНЦИПІВ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В БОРОТЬБІ ПРОТИ НЕЗАКОННОГО ОБІГУ НАРКОТИКІВ (МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ)
1. Принцип территориальной целостности государств. Принцип нерушимости (неприкосновенности) государственных границ 2. Основные принципы международного воздушного права
Морське страхування
Тлумачення міжнародних договорів: теорія і досвід європейських міжнародних судових органів
ЄВРОПЕЙСЬКІ МЕХАНІЗМИ БОРОТЬБИ ІЗ ТОРГІВЛЕЮ ЛЮДЬМИ
Вплив діяльності Європейського суду з прав людини на формування національних правозахисних систем і дотримання державами стандартів захисту прав людини
Загальнотеоретича концепція державної служби в країнах членах ЄС з метою їх адаптації для державної служби України
ВИДАЧА ОСІБ В АСПЕКТІ СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ТА НАЦІОНАЛЬНОГО ПРАВА
МЕЖДУНАРОДНО-ПРАВОВАЯ ЗАЩИТА ПРАВ ЖЕНЩИН И ДЕТЕЙ В ПЕРИОД КРИЗИСНЫХ СИТУАЦИЙ
РОЗМЕЖУВАННЯ МОРСЬКИХ ПРОСТОРІВ МІЖ ПРИБЕРЕЖНИМИ ДЕРЖАВАМИ У МІЖНАРОДНОМУ МОРСЬКОМУ ПРАВІ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА
Правова основа сучасної системи підтримання миру та безпеки
1. Об’єкт та предмет міжнародного права 2. Правовий статус біженців та переселенців. Право притулку
Громадянство
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ПРАВА ЛЮДИНИ НА ПРИВАТНІСТЬ ПЕРСОНІФІКОВАНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Міжнародні автомобільні перевезення
Международная борьба с распространением наркотиков
Договір про нерозповсюдження ядерної зброї
ПРАВО НАРОДА НА САМООПРЕДЕЛЕНИЕ И ПРАКТИКА ЕГО ОСУЩЕСТВЛЕНИЯ В СОВРЕМЕННЫЙ ПЕРИОД
ПРАВО ЛЮДИНИ НА ЖИТТЯ (ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА)
Застереження до міжнародних договорів
Ефективність дії норм міжнародного гуманітарного права в їх еволюційному розвитку
1. Міжнародні судові рішення та їх значення для формування норм міжнародного права 2. Поняття та загальна характеристика міжнародно-правової охорони навколишнього середовища
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ (НЕТАРИФНИЙ АСПЕКТ)
МЕЖДУНАРОДНОЕ ГУМАНИТАРНОЕ ПРАВО, ПРИМЕНЯЕМОЕ В ПЕРИОД ВООРУЖЕННЫХ КОНФЛИКТОВ, И ИМПЛЕМЕНТАЦИЯ ЕГО УКРАИНОЙ
СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОГО ПРАВА В СТАРОДАВНІЙ ПЕРІОД
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ПОСТРАДЯНСЬКИХ ДЕРЖАВ (НА ПРИКЛАДІ КРАЇН СНД)
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ПОГЛЯДИ АКАДЕМІКА В.Е. ГРАБАРЯ
1. Поняття та властивості суб’єкту міжнародного права. Міжнародна правосуб’єктність 2. Юридична природа та склад державної території. Поняття територіального верховенства
diploma-home.com

еще по теме

saya song